Біблія

19. Коли почув цар слова Закону, то роздер одежу свою.
20. І наказав цар Хілкійї і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи:
21. Ідіть, помоліться Господові за мене, і за тих, що залишилися в Ізраїля, і за Юдею про слова цієї знайденої книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахне на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб вчиняти все так, як написано у цій книзі.
22. І пішов Хілкійя і ті, що від царя, до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, зберігача одежі, – а мешкала вона в Єрусалимі на Новому Місті, – і розмовляли з нею про це.
23. І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть тому чоловікові, котрий послав вас до мене:
24. Так говорить Господь: Ось, Я наведу лихо на місце оце і на мешканців його всі прокляття, що написані в книзі, котру читали перед царем Юдиним,
25. За те, що вони залишили Мене і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма витворами рук своїх. І гнів Мій спалахне над оцим місцем, і не загасне.
26. А цареві Юдиному, який послав вас запитати у Господа, так скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув:
27. Оскільки зм'ягшилося серце твоє, і ти упокорився перед Богом, зачувши слова Його про це місце і про мешканців його, – і ти упокорився переді Мною, і роздер одежу свою, і плакав переді Мною, то Я також почув [тебе], говорить Господь.
28. Ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і покладуть тебе в гробницю твою з миром, і не побачать очі твої всього того лиха, котре Я наведу на це місце і на мешканців його. І принесли цареві відповідь.
29. І послав цар, і зібрав усю старшину Юдеї та Єрусалиму.
30. І пішов цар до Господнього дому, і [з ним] усі Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і левити, і увесь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос перед ними всі слова книги заповіту, знайденій в домі Господньому.
31. І став цар на місці своєму, і склав заповіта перед Господом, щоб ходити за Господом і дотримуватися заповідей Його, і одкровень Його, і настанов Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконати слова заповіту, написані в цій книзі.
32. І наказав цар підтвердити [почуте] всім, хто був у Єрусалимі і в краї Веніяминовому; і почали чинити мешканці Єрусалиму за Божим заповітом, Бога батьків своїх.
33. І повикидав Йосія усі поганські мерзоти з усіх країв, котрі у синів Ізраїлевих; і наказав усім, що були в [країні] Ізраїлевій, служити Господові, Богові своєму. І впродовж усіх днів [життя] його вони не відступали од Господа, Бога батьків своїх.
2 Літопису 35
1. І звершив Йосія в Єрусалимі Пасху Господові, і закололи пасхальне ягня чотирнадцятого [дня] першого місяця.
2. І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорив їх на служіння в домі Господньому.
3. І сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим для Господа: Поставте Ковчега святого у храмі, котрого збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам нужди носити [його] на раменах, служіть тепер Господові, Богові нашому, і народові Його Ізраїлеві.
4. Станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, за приписами Давида, царя Ізраїлевого, і за приписами Соломона, сина його;
5. І стійте у святині, за розподілом поколінь у братів ваших, синів народу, і за розподілом поколінь у левитів.
6. І заколіть пасхальне ягня, і освятіться, і приготуйте його для братів ваших, вчиняючи згідно зі словом Господнім через Мойсея.
7. І дав Йосія як дара синам народу, всім, що були там, з дрібної худоби ягнят і козлів молодих, – все для пожертви пасхальної, числом тридцять тисяч, і три тисячі биків. Це – з майна царевого.
8. І князі його за ревністю давали в дарунок народові, священикам і левитам: Хілкійя, і Захарія, і Єхіїл, старшини в Божому домі, дали священикам для пожертви пасхальної дві тисячі шістсот [овечок], [ягнят і козлів], та триста биків.
9. І Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, старшини левитів, подарували левитам для пожертви пасхальної [овечок] п'ять тисяч і п'ятсот телят.
10. Так налагоджене було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за повелінням царським.
11. І закололи пасхальне ягня. І кропили священики [кров'ю], приймаючи її з рук левитів, а левити здирали шкуру.
12. І розподілили призначене для всеспалення, щоб роздати за відділеннями поколінь у синів народу, для принесення Господові, як написано в Книзі Мойсеєвій. Те саме [вчинили] й з биками.
13. І засмажили пасхальне ягня на вогні, за установленням; і святі пожертви варили в казанах, горщиках і горнятах, і квапливо роздавали всьому народові
14. А потім приготували для себе і для священиків: бо священики, сини Ааронові, [були зайняті] приношенням усеспалення і лою до ночі; тому-то й наготовили левити їжі для себе і для священиків, синів Ааронових.
15. І співаки, сини Асафові, [залишалися] на місцях своїх, за настановами Давидовими, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого ясновидця, і брамники біля кожної брами: їм не треба [було] відходити од служіння свого, оскільки брати їхні левити наготовили їм.
16. Так налагоджене було все служіння Господові того дня, щоб звершити Пасху і принести усеспалення на жертовнику Господньому, за наказом царя Йосії.
17. І звершували сини Ізраїлеві, що були [там], Пасху того часу і свято опрісноків упродовж семи днів.
18. І не звершувалася така Пасха в Ізраїля від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої Пасхи, яку звершив Йосія, і священики, і левити, і всі Юдеї, і Ізраїльтяни, що [там] були, і мешканці Єрусалиму.
19. Вісімнадцятого року царювання Йосії звершена ця Пасха.
20. По всьому цьому, що вчинив Йосія в домі [Божому], прийшов Нехо, цар єгипетський, на війну до Каркеміші з Єфремом, а Йосія вийшов йому назустріч.
21. І послав до нього [Нехо] послів сказати: Що мені до тебе, царю Юдин? Не супроти тебе [оце йду я], але туди, де у мене війна. І Бог наказав мені поспішати; не чини опору Богові, Котрий зі мною, щоб Він не знищив тебе.
22. Але Йосія не відхилився від нього, а зібрався на силі, щоб воювати з ним, і не прийняв слів Нехо, що були від Бога, і рушив на битву, на рівнину Меґіддо.
23. І випустили стріли стрільці в царя Йосію; і сказав цар служникам своїм: Відведіть мене, бо я важко поранений.
24. І перевели його служники його з колісниці на іншого повоза, який [був] у нього, і відвезли до Єрусалиму. І помер він, і похований в гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.
25. Оплакав Йосію і Єремія у пісні жалобній; і говорили всі співаки і співачки про Йосію у жалобних піснях своїх, [відомих] аж донині, і передали їх для використання в Ізраїлі; і ось, вони вписані в [Книгу] жалобних пісень.
26. Інші діяння Йосії і доброчинства його, узгоджені з приписами закону Господнього,
27. І діяння його, перші і останні, описані в Книзі царів Ізраїльських та Юдиних.
2 Літопису 36
1. І взяв народ країни Йоахаза, сина Йосії, і зацарював його, замість батька його, в Єрусалимі.
2. Двадцять три роки було Йоахазові, коли зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі.
3. І скинув його цар єгипетський в Єрусалимі, і наклав на країну податок – сто талантів срібла і талант золота.