14. Коли Амація прийшов після поразки едомлян, то приніс богів Сеїру, і поставив їх у себе богами, і перед ними поклонявся, і кадив.
15. І спалахнув гнів Господній на Амацію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: Навіщо ти схиляєшся до богів народу цього, котрі не захистили народу свого від твоєї руки?
16. Коли він говорив йому, [цар] відповідав: Хіба радником царя тебе настановили? Припини, щоб не вбили тебе. І перестав пророк, сказавши: Знаю, що Бог ухвалив погубити тебе, тому що ти вчинив це і не приймаєш поради моєї.
17. І порадився Амація, цар юдейський, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, царя Ізраїльського, сказати: Виходь, зустрінемося лицем до лиця.
18. І послав Йоаш, цар Ізраїльський, до Амації, царя Юдиного, сказати: Терен, котрий на Ливані, послав до кедра, котрий на Ливані також, сказати: Віддай доньку свою за дружину моєму синові. Але прийшли звірі дикі, котрі на Ливані, і витоптали цей терен.
19. Ти говориш: Ось, я побив Едома, – і піднеслося твоє серце до пихатости. Сиди краще у себе вдома. Для чого тобі зачинати небезпечну справу? Загинеш ти і Юдея з тобою.
20. Та не послухав Амація, бо від Бога [було] це, щоб віддати їх в руку [Йоаша], за те, що почали прихилятися до божків едомських.
21. І виступив Йоаш, цар Ізраїльський, і зустрілися особисто, він і Амація, цар Юдин, у юдейському Бет-Шемеші.
22. І зазнали поразки юдеї від ізраїльтян, і порозбігалися кожний до свого шатра.
23. І Амацію, царя юдейського, сина Йоаша, сина Єгоахаза, захопив Йоаш, цар Ізраїльський, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зруйнував мур єрусалимський від брами Єфремової до брами наріжної, на чотириста ліктів.
24. І [забрав] усе золото, і срібло, і всі посудини, які були в домі Божому в Овед-Едома, а також скарби дому царського, і заручників, і повернувся до Самарії.
25. І жив Амація, син Йоашів, цар Юдин, по смерти Йоаша, сина Єгоахазового, царя ізраїльського, п'ятнадцять літ.
26. А решта діянь Амації, перших і останніх, описані в Книзі царів юдейських та ізраїльських.
27. І після того, як Амація відступив од Господа, вчинили супроти нього змову в Єрусалимі, і він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і умертвили його там.
28. І привезли його на конях, і поховали його з батьками його в місті Давидовому.
2 Літопису 26
1. І взяв увесь народ юдейський Уззійю, котрому виповнилося шістнадцять літ, і настановили його царем замість батька його, Амації.
2. Він відбудував Елота, і повернув його Юдеї, після того, як спочив цар з батьками своїми.
3. Шістнадцять літ [мав] Уззійя, коли зацарював, і п'ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Єхолія, з Єрусалиму.
4. І чинив він угодне в очах Господніх, усе, що учиняв Амація, батько його.
5. І звертався він до Бога за днів Захарії, що навчав страхові Божому; і за тих днів, коли він звертався до Господа, допомагав йому Бог.
6. І він вийшов, і воював із филистимлянами, і зруйнував мури Ґату і мури Явне, і мури Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
7. І помагав йому Бог супроти филистимлян і супроти аравійців, що мешкають в Гур-Баалі, і [супроти] мецнітів.
8. І давали аммонійці данину для Уззійї, і дійшло ім'я його до рубежів Єгипту, бо він вельми зміцнів.
9. І спорудив Уззійя башти у Єрусалимі, над брамами наріжними, і над брамами долини, і на розі, і зміцнив їх.
10. І спорудив башти в пустелі, і вирубав багато водойм, тому що мав багато худоби, і в низинах, і на рівнині, і землеробів, і садівників на горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.
11. І було в Уззійї військо, що виходило на війни загонами, за рахунком у спискові їхньому, складеному рукою писаря Єіїла та урядника Маасеї, під рукою Хананії, [що з] царевих старшин.
12. Усе число старшин поколінь, із хоробрих вояків, [становило] дві тисячі шістсот.
13. І під рукою їх військової сили триста сім тисяч п'ятсот, що виступали на битву з численним військом, на допомогу цареві супроти ворога.
14. І наготовив для них Уззійя, для всього війська, щити, списи, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
15. І виготовив він у Єрусалимі військові машини, з великим хистом учинених, щоб вони стояли на баштах і на кожному розі для кидання стріл і великого каміння. І стало знаним ім'я його вельми далеко, тому що він одержав дивовижну поміч, аж доки не став сильним.
16. А як він зміцнів, запихатіло його серце на погибель [йому], і він чинив злочини перед Господом, Богом своїм; бо увійшов до храму Господнього, щоб кадити [духмяна] на кадильному жертовнику.
17. І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, хоробрих мужів,
18. І стали вони супроти царя Уззійї, і сказали йому: Не тобі, Уззійя, кадити Господові; це [справа] священиків, синів Ааронових, висвячених на кадіння; вийди із святині, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.
19. І розгнівався Уззійя, – а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли розгнівався він на священиків, проказа з'явилася на чолі його, перед священиками, у домі Господньому, біля жертовника кадильного.
20. І глянув на нього Азарія першосвященик і всі священики; і ось, у нього проказа на чолі його. І спонукали його вийти звідти, але й сам він поспішив вийти, оскільки уразив його Господь.
21. І був цар Уззійя прокажений аж до дня смерти своєї, і мешкав в осторонці, і відлучений був від дому Господнього. А Йотам, син його, був старшиною над царським домом і урядував народом країни.
22. А решта діянь Уззійї, перші, й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
23. І спочив Уззійя з батьками своїми на полі царських гробів, бо говорили: Він – прокажений. І зацарював Йотам, син його, замість нього.
2 Літопису 27
1. Двадцять п'ять років [було] Йотамові, коли зацарював, і шістнадцять літ царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Єруша, Саддокова донька.
2. І чинив він бажане в очах Господніх – так, як те робив батько його Уззійя. Тільки він не входив до храму Господнього; та народ іще грішив.
3. Він спорудив горішню браму дому Господнього, і багато збудував на мурі Офел.
4. І міста збудував на горі Юдиній, і в лісах спорудив палаци і башти.
5. Він воював з царем аммонійців і здолав їх; і дали йому аммонійці того року сто талантів срібла і десять тисяч корів пшениці і ячменю десять тисяч. Оце давали йому аммонійці і другого року, і третього.
6. Таким міцним був Йотам, тому що ходив шляхами своїми перед Господом, Богом своїм.
7. Інші діяння Йотама, і всі війни його, і вчинки його описані в Книзі царів Ізраїльських та Юдиних.
8. Двадцять п'ять літ було йому, коли зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі.
9. І спочив Йотам з батьками своїми, і поховали його у місті Давидовому. І зацарював Ахаз, син його, замість нього.
Вы читаете Біблія
