Біблія

31. І рушили ми від річки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоби простувати до Єрусалиму; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога, і від тих, що чатували на нас понад шляхом.
32. І прийшли ми до Єрусалиму, і були там три дні.
33. Четвертого дня ми здали срібло і золото за вагою, а також і посудини до Божого дому, на руки Меремота, сина Урійїного, священика, і з ним – Елеазарові, синові Пінхасовому, і з ним – Йозавадові, синові Єшуїному, та Ноадії, синові Біннуївому, – левитам,
34. Усе за числом і вагою кожного. І все зважене записане того ж часу.
35. Діти тих, що були в полоні, які вийшли з полону, принесли для приношення всеспалення Богові Ізраїлевому дванадцять телят за всього Ізраїля, дев'яносто шість баранів, сімдесят сім ягнят, і дванадцять козлів для приношення за гріх: все це для всеспалення Господові.
36. І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, і вони пошанували народ і дім Божий.
Єздри 9
1. А коли все скінчилося, підійшли до мене старшини і сказали: Народ Ізраїлів, і священики, і левити не відділилися від народів чужинських із мерзотами їхніми, від ханаанеїв, періззеїв, євусеїв, аммонійців, моавитян, єгиптян та амореїв.
2. Тому що взяли доньок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося святе насіння з народами чужинськими; і причому рука найвідоміших і старшин була в цьому беззаконні першою.
3. Зачувши це слово, я роздер нижню і верхню одежу свою, і рвав волосся на голові моїй і на бороді моїй, і сидів зажурений.
4. Тоді зібралися до мене всі ті, що боялися слів Бога Ізраїлевого з причини злочину переселенців; а я сидів у зажурі до вечірньої пожертви
5. А під час вечірньої пожертви, підвівся я з місця скорботи моєї, і в роздертій нижній і верхній одежі упав на коліна мої, і простягнув руки мої до Господа, Бога мого,
6. І сказав: Боже мій! Соромлюся і боюся піднести лице моє до Тебе, Боже мій, тому що беззаконня наші стали вище голови, і провина наша піднеслася до небес.
7. Від днів батьків наших ми у великій провині аж до цього дня; і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів чужинських, під меч, у полон і на пограбування, на посоромлення, як і цього дня,
8. І ось, по невеликому часі, дароване нам прощення від Господа, Бога нашого, і Він зберіг наш останок, і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи у рабстві нашому.
9. Ми раби, але в рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І прихилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, підняли дім Бога нашого, відбудували [його] з руїни його, і дали нам захист в Юдеї і Єрусалимі.
10. І нині, що скажемо, ми, Боже наш, після цього? Тому що ми залишили заповіді твої,
11. Котрі заповідав Ти через служників Твоїх пророків, кажучи: Край, у котрий ви ідете, щоб заволодіти ним, край нечистий, він опоганений нечистотою чужинських народів, їх мерзотами, котрими вони виповнили його від краю до краю у гидотах своїх.
12. Отож, ви доньок ваших не віддавайте за синів їхніх, і доньок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього, і добра їхнього повік, щоб зміцніти вам і споживати щедроти землі тієї і передати її у спадок синам вашим навіки.
13. І по тому всьому, що запопало нас за недобрі діяння наші і за велику провину нашу, бо Ти, Боже наш, пощадив нас не за мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, –
14. То невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і будемо родичатися з оцими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до винищення [нас], так що не буде зацілілих і не буде рятунку?
15. Господе, Боже Ізраїлів! Праведний Ти. Бо ми лишилися зацілілими до цього дня, і ось ми у беззаконнях наших перед Тобою, хоч після цього неможливо нам стояти перед Тобою.
Єздри 10
1. Коли [отак] молився Єздра і сповідався, плакав і припадав перед домом Божим, зійшлося до нього вельми велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок та дітей, тому що й народ ревно плакав.
2. І відповідав Шеханія, син Єхіїлів, з Еламових синів, і сказав Єздрі: Ми вчинили злочин перед Богом нашим, що взяли [собі] за дружин чужинок із народів краю; але є ще надія для Ізраїля у цій справі;
3. Уступимо тепер у заповіт із Богом нашим, і, за порадою володаря мого, і тими, що вшановують заповіді Бога нашого, ми відпустимо [від себе] всіх дружин і [дітей], народжених ними, – і нехай буде за законом!
4. Підведися, бо це твоя справа, і ми з тобою: Підбадьорся і дій!
5. І підвівся Єздра, і наказав старшинам над священиками, левитам і всім Ізраїлем заприсягтися, що вони вчинять так; і вони склали присягу.
6. І підвівся Єздра і рушив від дому Божого в помешкання Єгохонана, Ел'яшівового сина, і прийшов туди. Хліба він не їв, і води не пив, тому що плакав через злочини пересельців.
7. І оголосили у Юдеї і в Єрусалимі усім, що [були] в полоні, щоб зібралися до Єрусалиму;
8. А хто не прийде через три дні, все майно його, за наказом чільників і старшин, буде звідтоді закляте, а самого його вилучать з громади пересельців.
9. І зібралися всі мешканці Юдеї і Веніямина до Єрусалиму за три дні. Це [було] дев'ятого місяця, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на майдані біля Божого дому і тремтів через цю справу, а також від зливи великої.
10. І підвівся Єздра священик і сказав їм: Ви вчинили злочина, бо взяли собі дружин чужинських, і тим побільшили провину Ізраїля.
11. Тож покайтеся [у цьому] перед Господом, Богом батьків ваших, і виконуйте волю Його, і відділіться від народів цього краю і від дружин чужинських.
12. І відповідало все зібрання, і сказало голосно: Як ти сказав, так і вчинимо.
13. А проте народ численний і пора [тепер] дощова, і немає можливости стояти на вулиці. Зрештою, це справа не одного дня і не двох, тому що ми багато у цій справі згрішили.
14. Нехай наші старшини залишаться на місці замість всієї громади, і всі у містах наших, котрі взяли дружин чужинських, нехай приходять сюди у визначений час і з ними старший кожного міста і судді його, аж доки не відвернеться од нас палаючий гнів Бога нашого за цю справу.
15. Тоді Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, стали над цим ділом, а Мешуллам та левит Шеббетай помагали їм.
16. І вчинили так пересельці. І відділені [для цього] Єздра священик, старшини поколінь, від кожного покоління їхнього, і всі вони [названі] за йменнями. І зійшлися вони на зібрання першого дня десятого місяця, для розгляду цієї справи.
17. І скінчили [розгляд] про всіх, котрі взяли дружин чужинських, до першого дня першого місяця.
18. І знайшлися поміж синами священиків такі, що взяли дружин чужинських, – із синів Ісуса, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезера, і Яріва, і Ґедалію.
19. І дали вони руки свої, [як запевнення], що відпустять дружин своїх, і [що вони] мусять [принести] для пожертви барана за свою провину.
20. Із синів Іммерових: Ханані та Зевадія;
21. І з синів Харімових: Массея і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.
22. Із синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.
23. А з левитів: Йозавад, і Шімі'ї, і Келая, він же Келіта; Петахія, Юда і Еліезер.
24. І зі співаків: Ел'яшів. І з брамників: Шаллум, і Телем, і Урі.