Біблія

25. Із Ізраїля: – із синів Пар'ошових: Рам'я, і Іззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.
26. Із синів Еламових: Маттанія, Захарія, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя.
27. Із синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.
28. Із синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.
29. Із синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.
30. Із синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл, і Біннуй та Манасія.
31. Із синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон.
32. Веніямин, Маллух, Шемарія;
33. Із синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.
34. Із синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл.
35. Беная, Бедея, Келугу,
36. Ванія, Меремот, Ел'ятів,
37. Маттанія, Маттенай, і Яасай,
38. І Бані, і Біннуй, Шім'ї,
39. І Шелемія, і Натан, і Адая,
40. Махнадвай, Шашай, Шарай,
41. Азаріїл і Шелемія, Шемарія,
42. Шаллум, Амарія, Йосип,
43. Із синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.
44. Усі ці взяли [за себе] дружин чужинських, а деякі з цих жінок народили дітей.
Книга Неємії
КНИГА НЕЄМІЇ
Неємії 1
1. Слова Неємії, Гахаліїного сина: Місяця кіслева двадцятого року, був я у замку Шушан.
2. І прийшов Ханані, один із братів моїх, він і декілька чоловік із Юдеї. І запитав я їх про вцілілих юдеїв, котрі визволилися з полону, та про Єрусалим.
3. І сказали мені: Зацілілі, котрі залишилися від полону, перебувають там у своїй країні, у великім бідуванні та в ганьбі, і мур Єрусалиму зруйнований, а брами його спалені вогнем.
4. Зачувши ці слова, я сів і заплакав, і зажурений був декілька днів, і постився, і молився перед Богом Небесним.
5. І говорив: Господе, Боже небес, Боже Великий та Грізний, що пильнує заповіта і милість до тих, що люблять Тебе і виконують заповіді Твої!
6. Нехай же вухо Твоє буде уважним і очі Твої розплющені, аби почути молитву служника Твого, котрою я тепер день і ніч молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, служників Твоїх, і сповідаюся за гріхи синів Ізраїлевих, котрими згрішили ми перед Тобою, – і я, і дім батька мого.
7. Ми діяли вельми розбещено супроти Тебе і не дотримувалися заповідей і настанов, та наказів, котрі Ти заповідав Мойсеєві, слузі Твоєму.
8. Але пригадай слово, котре Ти заповідав Мойсеєві, служникові Твоєму, кажучи: Якщо ви будете грішити, то Я розпорошу вас поміж народами;
9. А якщо навернетеся до Мене і будете дотримуватися заповідей Моїх і виконувати їх, то, хоч би вигнали вас до краю небес, то й звідти заверну вас, і проведу вас на місце, котре я вибрав, щоб там ім'я Моє було.
10. Тепер вони слуги Твої і народ Твій, котрого Ти визволив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою.
11. Благаю Тебе, Господе! Нехай вухо Твоє буде уважним до молитви служника Твого і до молитви служників Твоїх, які люблять упокорюватися перед йменням Твоїм. І посприяй служникові Твоєму зараз, і даруй йому милість у цього чоловіка. – Тому що я був чашником у царя.
Неємії 2
1. Місяця нісану, двадцятого року царя Артаксеркса, було перед ним вино. І я взяв те вино і подав цареві, перед яким ніколи не був зажуреним.
2. Але цар сказав мені: Чому обличчя твоє сумне? Адже видно, що не хворий, чи не зажура це на серці? Тоді я вельми злякався.
3. І сказав цареві: Нехай живе цар повіки! Як не бути сумним моєму обличчю, коли місто, дім гробів батьків моїх, спустошене, а брами його спалені вогнем!
4. І сказав мені цар: То чого ти бажаєш? Я помолився Богові небесному,
5. І сказав цареві: Якщо це бажане цареві, і якщо в добрій волі слуга твій в очах твоїх, то пошли мене до Юдеї, до міста, де могили батьків моїх, щоб я відбудував його.
6. І сказав мені цар (і цариця також сиділа біля нього): Скільки часу триватиме твоя мандрівка, і коли ти повернешся? І бажано було цареві послати мене, потому, як я повідав йому час.
7. І сказав я цареві: Якщо цареві бажано, то нехай дасть мені листи до намісників Заріччя, щоб вони супроводжували мене, аж доки я не дійду до Юдеї,
8. І листа до Асафа, доглядача царських лісів, щоб дав мені деревини для замкових брам, що біля Божого дому, і для міського муру, і для дому, до котрого я маю увійти. І зважив на мене цар, бо щедра рука Бога мого була наді мною.
9. І прийшов я до намісників Заріччя, і віддав їм цареві листи. Цар послав зі мною старшин військових та вершників.
10. Коли зачув про те хоронянин Санваллат і служник аммонієць Товія, то їм було вельми прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добробут синів Ізраїлевих.
11. І прийшов я до Єрусалиму, і, пробувши там три дні,
12. Я підвівся вночі і декілька чоловіків зі мною, і нікому не сказав, що Бог мій поклав мені на серце вчинити для Єрусалиму; а тварини зі мною не було жодної, окрім тієї, на котрій я приїхав.