Біблія

5. Вони будуть боятися Тебе, доки існуватиме сонце і місяць, в усі покоління.
6. Він зійде, мов дощ на покоси, немов краплини, що зрошують землю.
7. За днів його багатітиме праведник, і буде повнота миру, аж доки світитиме місяць.
8. Він буде володарювати від моря й до моря і від ріки[Єфрат] до краю землі.
9. Упадуть перед ним мешканці пустелі, і вороги його будуть лизати тлін.
10. Царі Таршішу і островів принесуть йому дари; царі Аравії і Шеви принесуть дари.
11. І впадуть перед ним усі царі, всі народи будуть служити йому.
12. Бо він захистить убогого, що голосить, пригніченого, і того, хто не має помічника.
13. Буде милосердний до жебрака і вбогого, і душі убогих порятує.
14. За неправду і насильства спокутує душі їхні, і найдорожчою буде кров їхня перед очима його.
15. Він буде жити, і віддасть йому від золота Аравії, і будуть молитися за нього безугаву, щодня благословлятимуть його.
16. Буде достаток хліба на землі, на верховинах гір; плоди його будуть хвилюватися, мов Ливан, і в містах розмножаться люди, як трава на землі.
17. Буде ім'я його повік; доки існуватиме сонце, буде передаватися ім'я його. І благословляться в ньому люди і всі народи благословенним називатимуть його.
18. Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїля, що єдиний витворює дива!
19. І благословенне й славне ймення Його навіки, і виповниться славою Його вся земля. Амінь і амінь!
20. Скінчилися молитви Давида, сина Єссея.
ПСАЛОМ 72
1. Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2. А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –
3. Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.
4. Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.
5. Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як [інші] люди.
6. А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, [мов] шата, одягає їх.
7. Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.
8. Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.
9. Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.
10. А тому туди ж навертається народ Його, і п'ють воду повною чашою,
11. І говорять: "Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?"
12. І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.
13. Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої безневинні,
14. І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15. [Та] коли б я сказав:"Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16. І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19. Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20. Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши [їх], знехтуєш їхніми замірами.
21. Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,
22. Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.
23. Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.
24. Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.
25. Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.
26. Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.
27. Тому ті, що залишають тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.
28. А мені благо наближатися до Бога! На Господа Бога я покладаю сподівання своє, щоб звіщати всі діяння Твої.
ПСАЛОМ 73
1. Нащо, Боже, відкинув нас назавжди? Вибухнув гнів Твій на овечок пасовищ Твоїх?
2. Пригадай громаду Твою, [котру] Ти надбав здавна, жезло Твого спадку, – оцю гору Сіон, на котрій Ти оселився.
3. Підійди ж ступнями Твоїми до вічних руїн; все зруйнував ворог навіть у святині.