3. У день скорботи моєї шукаю Господа; до Нього простягнена рука моя вночі і не опускається; душа моя відмовляється від утіхи.
4. Згадую про Господа, і тремчу; подумаю, і знесилюється дух мій.
5. Ти не даєш мені зімкнути очей моїх; я вражений і не можу говорити.
6. Розмірковую про дні старожитні, про літа давно [минулі].
7. Пригадую пісні мої по ночах, бесідую із серцем моїм, і дух мій вчиняє пильний пошук.
8. Невже назавжди покинув Господь, і не буде ніколи прихильним?
9. Невже назавжди відійшла милість Його? І обітниці Його навіки?
10. Невже Бог забув милість? Невже у гніві замкнув щедроти свої?
11. І сказав я: ось горе моє, наче правиця Всевишнього стала іншою.
12. Буду пригадувати діяння Господа; буду пригадувати про дива Твої давні.
13. Буду досліджувати усі діяння Твої, роздумуватиму про великі діяння Твої.
14. Боже! Святий шлях Твій. Хто величніший від Бога, нашого [Бога] ?
15. Ти – Бог, який творить дива; Ти явив могутність Свою серед народів.
16. Ти визволив рукою Твоєю народ Твій, синів Якова і Йосипа.
17. Бачили Тебе, Боже, води, бачили Тебе води, і злякалися, і здригнулися безодні.
18. Хмари виливали воду, хмаровиська вибухали громом, і стріли Твої літали.
19. Голос грому Твого у колі небеснім; блискавиці освітлювали світ; земля здригалася і тремтіла.
20. Шлях Твій – у море, і стежка Твоя у водах великих, і сліди Твої невідомі.
21. Мов череду, вів Ти народ свій рукою Мойсея та Аарона.
ПСАЛОМ 77
1. Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.
2. Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.
3. Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,
4. Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.
5. Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.
6. Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,
7. Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,
8. І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.
9. Сини Єфремові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.
10. Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;
11. Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.
12. Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.
13. Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.
14. І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.
15. Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.
16. Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.
17. Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.
18. Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;
19. І говорили супроти Бога, і сказали: "Чи може Бог приготувати трапезу в пустелі?"
20. Ось, Він ударив по скелі і потекли води, і побігли струмки. "Чи може Він дати також і хліба, чи може приготувати м'ясо народові Своєму?"
21. Господь почув і спалахнув гнівом, і вогонь вихопився на Якова, і гнів упав на Ізраїля.
22. За те, що не вірили в Бога і не сподівалися на порятунок Його.
23. Він наказав хмарам згори і відчинив двері неба,
24. І обдощив на них манну для їжі, і хліб небесний дав їм.
25. Їжу ангельську їла людина; послав Він їм м'ясо до ситості.
26. Він розбудив на небі східний вітер і навіть південний силою Своєю.
27. І, мов порохом, обдощив їх м'ясом, і, мов піском морським, птахами крилатими;
28. Накидав їх серед стану їхнього, біля осель їхніх.
29. І вони їли і вельми наситилися, і бажане ними дав їм.
Вы читаете Біблія
