5. Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся усі, так само загинете.
6. І сказав цю притчу: Один чоловік мав у винограднику своєму посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній, і не знайшов.
7. І сказав виноградареві: Ось, я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, нащо вона землю марнує?
8. Але він сказав йому у відповідь: Господарю! Залиши її на цей рік також; а поки що я обкопаю її і обкладу гноєм;
9. Чи не принесе плоду; а якщо ні, то наступного року зрубаєш її.
10. Однієї суботи навчав Він у синагозі;
11. Там була жінка, що вісімнадцять літ мала духа немочі: вона була скорчена і не могла випростатися.
12. Коли Ісус побачив її, то підкликав її і сказав: Жінко! Ти звільняєшся від недуги твоєї.
13. І поклав на неї руки; і вона тієї ж миті випросталася і почала прославляти Бога.
14. При цьому старший у синагозі, обурюючись, що Ісус уздоровив у суботу, сказав народові: Є шість днів, упродовж котрих можна діяти; за тих (днів) і приходьте уздоровлюватися, а не суботнього дня.
15. Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв‘язує кожний з вас свого вола, або віслюка від ясел у суботу, і чи не веде напоїти?
16. Чи ж оцю Авраамову доньку, котру сатана зв‘язав був на вісімнадцять літ, не належить звільнити від ланцюгів цих суботнього дня?
17. І коли говорив Він це, усі, що протидіяли Йому, соромилися; і увесь народ радів, за всі славні діяння Його.
18. А Він сказав їм: На що схоже Царство Боже? І до чого прирівняю його?
19. Воно схоже на гірчичне зерно, котре взяв чоловік і посадив у саду своєму: і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні ховалися поміж гіллям його.
20. І ще сказав: До чого Мені прирівняти Царство Боже?
21. Воно схоже на закваску, котру жінка взяла і поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисло.
22. І проходив через міста та поселення й навчав, прямуючи до Єрусалиму.
23. Аж сказав хтось (з народу) до Нього: Господе! Невже мало буде тих, що врятуються? А Він сказав їм:
24. Докладайте зусиль, щоб увійти через вузьку браму, бо, повідую вам, чимало шукатимуть увійти і не зможуть.
25. Коли господар дому підведеться і замкне двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете гримати у двері і будете казати: Господе! Господе! Відчини нам. Але Він скаже вам у відповідь: Не знаю вас, звідки ви.
26. Тоді будете казати: Ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших навчав Ти.
27. Але Він скаже: Повідую вам: Не знаю вас, звідки ви; відійдіть од Мене всі, хто чинить неправду.
28. Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова та всіх пророків у Царстві Божому, а себе такими, котрих виганяють геть.
29. І прийдуть від сходу та заходу, і від півночі та півдня, і сядуть в Царстві Божому.
30. І ось, є останні, котрі будуть першими, і є перші, котрі будуть останніми.
31. Того ж дня прийшли деякі із фарисеїв і казали Йому: Вийди і відійди звідси, бо Ірод хоче вбити тебе.
32. І сказав їм: Рушайте, скажіть цій лисиці: Ось, виганяю демонів і звершую уздоровлення сьогодні, завтра, і третього дня закінчу;
33. А втім, Мені необхідно ходити сьогодні, завтра і наступного дня, тому що не буває так, що пророк гине поза Єрусалимом.
34. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням вигублюєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, мов птаха пташенят своїх під крила, а ви не захотіли.
35. Ось, залишається вам дім ваш порожній. Повідую вам, що ви не побачите Мене, поки не настане час, коли скажете: Благословенний Той, що приходить в ім‘я Господнє!
Луки 14
Ісус уздоровлює в суботу.
1. Довелося Йому в суботу прийти в дім одного із фарисейської старшини, щоб хліба спожити, а вони за Ним наглядали;
2. І ось, постав перед Ним чоловік, що страждав на водянку.
3. На цей випадок Ісус запитав у законників та фарисеїв: Чи дозволено лікувати в суботу?
4. Вони мовчали. Він торкнувся до нього, уздоровив його і відпустив.
5. При цьому сказав їм: Якщо у когось із вас віслюк чи віл упаде в криницю, хіба не тієї ж хвилини почнуть витягати його навіть в суботу?
6. І не змогли відповісти Йому на це.
7. І, помічаючи, як покликані вибирали перші місця, оповів їм притчу:
8. Коли ти будеш покликаний кимось на шлюб, не сідай на перше місце, щоб не завітав хтось із покликаних почесніший від тебе,
9. І той, що покликав тебе, підійшовши, не сказав тобі: Поступися йому місцем; і тоді з соромом змушений будеш зайняти останнє місце.
10. Але коли покликаний будеш, то, як прийдеш, сідай на останнє місце, щоб той, який кликав тебе, підійшовши, сказав: Друже! Пересядь вище; тоді буде тобі честь перед тими, що сидять з тобою.
11. Бо кожний, хто підносить себе сам, принижений буде, а той, що принижує себе, буде піднесений.
12. А тому, хто покликав Його, сказав: Коли вчиняєш обід чи вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб вони також тебе колись не покликали, і не дістав ти винагороди.
13. Але коли вчиняєш бенкет, клич убогих, калік і кульгавих та сліпих,
14. І щасливий будеш, що вони не можуть відплатити тобі, бо відплата твоя у воскресінні праведних.
15. Зачувши це, один з тих, що сиділи з Ним при столі, сказали Йому: Блаженний, хто хліб споживатиме в Царстві Божому!
16. А Він сказав йому: Один чоловік вчинив значну вечерю і покликав багатьох;
Вы читаете Біблія
