Біблія

32. І пізнаєте істину, й істина вчинить вас вільними.
33. Йому відповідали: Ми насіння Авраамове і не були рабами нікому ніколи; чому ж Ти кажеш: Станете вільними?
34. Ісус відповів їм: Істинно, істинно повідую вам: Кожний, хто чинить гріх, є невільник гріха.
35. Але невільник не живе в домі вічно; Син залишається повік;
36. Отож, якщо Син учинить вас вільними, то справді вільними будете.
37. Знаю, що ви насіння Авраамове; одначе шукаєте вбити Мене, тому що слово Моє не вміщається в вас.
38. Я повідую те, що бачив у Батька Мого; а ви те чините, що бачили у батька вашого.
39. Сказали Йому у відповідь: Батько наш є Авраам. Ісус сказав їм: Якби ви були дітьми Авраамовими, то справи Авраамові вчиняли б;
40. А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, що сказав вам істину, котру чув од Бога; Авраам цього не чинив.
41. Ви чините справи батька вашого. На це сказали Йому: Ми не від перелюбу вродилися; одного Батька маємо – Бога.
42. Ісус сказав їм: Якби Бог був Батьком вашим, то ви любили б Мене, тому що Я від Бога вийшов і зійшов; бо Я не Сам від Себе прийшов, але Він послав Мене.
43. Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете почути слова Мого.
44. Ваш батько диявол, і ви хочете виконати похоті батька вашого. Він був душогубом від початку і не встояв в істині, бо немає в ньому істини; коли виповідає він лжу, то виповідає своє, бо він облудник, і батько брехні.
45. А коли Я істину повідую, то не вірите Мені.
46. Хто з вас викриє в Мені неправду? А якщо Я повідую істину, то чому ви не вірите Мені?
47. Хто від Бога, той слухає слова Божі; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
48. На це юдеї відповідали і сказали Йому: Чи не правду ми кажемо, що Ти самарянин і що демон у Тобі?
49. Ісус відповів: У Мені демона немає, але Я шаную Батька Мого, а ви Мене зневажаєте.
50. А втім, Я не шукаю Моєї слави: є Той, що шукає і судить.
51. Істинно, істинно повідую вам: Хто дотримується слова Мого, той не побачить смерти повік.
52. Юдеї сказали Йому: Тепер пізнали ми, що демон у Тобі; Авраам помер і пророки, а Ти запевняєш: Хто буде дотримуватися слова Мого, той не спізнає смерти повік.
53. Невже Ти більший від батька нашого Авраама, котрий помер? І пророки померли: За кого Ти Себе маєш?
54. Ісус відповів: Якщо Я Сам Себе прославляю, то слава Моя ніщо; Мене прославляє Батько Мій, про Котрого ви кажете, що Він Бог ваш;
55. І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду схожим на вас облудником; але Я знаю Його і слова Його дотримуюся;
56. Авраам, батько ваш, був радий побачити день Мій: і побачив, і вельми радів.
57. На це сказали Йому юдеї: Тобі ще й п‘ятдесяти літ немає, – і Ти бачив Авраама?
58. Ісус сказав їм: Істинно, істинно повідую вам: Передніше, аніж був Авраам, Я є.
59. Тоді набрали каміння, щоб кидати в Нього, але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і попростував далі.
Івана 9
Уздоровлення в суботу сліпого.
1. І, коли проходив, то побачив чоловіка, сліпого від народження.
2. Учні Його запитали в Нього: Равві! Хто згрішив? Він – чи батьки його, що вродився сліпим?
3. Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні батьки його; але це для того, щоб на ньому виявилися діяння Божі;
4. Мені необхідно звершувати справи Того, Хто послав Мене, поки день; надходить ніч, коли ніхто не зможе виконувати.
5. Допоки Я у світі, Я світло світові.
6. Сказавши це, Він плюнув на землю, вчинив її глейкою і помазав нею очі сліпому.
7. І сказав йому: Іди, вмийся в купальні Силоамській, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і повернувся зрячим.
8. І сусіди, а також ті, що бачили раніше, що він був сліпий, загомоніли: Чи не той це, котрий сидів і просив милостині?
9. Інші казали: Це він. А ще інші: Схожий на нього. А він казав: Це я.
10. Тоді запитували в нього: Як ти прозрів очима?
11. Він сказав у відповідь: Чоловік, який називається Ісус, вчинив землю глейкою, помазав очі мої і сказав мені: Піди в Силоамську купальню і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12. Тоді сказали йому: Де Він? Він одказав: Не знаю.
13. Повели цього колишнього незрячого до фарисеїв.
14. А була субота, коли Ісус учинив те дійство і відкрив йому очі.
15. Запитали його також фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Він глеюватої землі приклав до моїх очей, і я умився, і бачу.
16. Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Цей Чоловік, тому що не дотримується суботи. Інші казали: Як може грішна людина вчиняти такі дива? І стався поміж ними розбрат.
17. Знову сказали сліпому: А ти що скажеш про Нього, тому що Він відкрив тобі очі? Він сказав: Це пророк.
18. Тоді юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків цього прозрілого.
19. Запитали у тих: Чи це син ваш, про котрого ви кажете, що народився незрячим? Як він повернув зір?