Біблія

20. Батьки його сказали їм у відповідь: Ми знаємо, що це син наш і що він народився сліпим;
21. А яким чином тепер бачить, не знаємо, або хто відкрив йому очі, ми не знаємо: він уже повнолітній, то самого запитайте, нехай сам скаже про себе.
22. Отак відповідали батьки його, тому, що боялися юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає в Ньому Христа, відлучити од синагоги.
23. Ось чому батьки його казали: Він уже досяг повноліття, запитайте в самого.
24. Тож знову покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: Прослав і похвали Бога; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.
25. Він сказав у відповідь: Чи грішник Він, не відаю; але одне знаю: що я був сліпим, а тепер бачу.
26. Знову запитали його: Що вчинив Він з тобою? Як відкрив твої очі?
27. Відповів їм: Я вже оповів вам, а ви не слухали, що хочете іще почути? Чи ви хочете стати Його учнями?
28. Але вони докоряли йому і сказали: Ти учень Його, а ми Мойсеєві учні;
29. Ми знаємо, що з Мойсеєм розмовляв Бог, а Цього не знаємо, звідки Він.
30. Чоловік, що прозрів, сказав їм у відповідь: Оце якраз і викликає подив, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але хто шанує Бога і виконує Його волю, того слухає;
32. Одвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому з народження.
33. Якби Він був не від Бога, то не міг би вчинити анічого.
34. Сказали йому у відповідь: У гріхах ти увесь народився, і чи тобі нас повчати? І вигнали його геть.
35. Ісус, коли почув, що прогнали його геть, знайшов його і сказав йому: Чи віруєш ти у Сина Божого?
36. Він відповідав і сказав: А хто Він, Господе, щоб мені вірувати в Нього?
37. Ісус сказав йому: І бачив ти Його, і Він розмовляє з тобою.
38. А він сказав: Вірую, Господе! І вклонився Йому.
39. І сказав Ісус: На суд прийшов Я у світ оцей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.
40. Зачувши це, декотрі із фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: Невже й ми сліпі?
41. Ісус сказав їм: Якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха; та оскільки ви кажете, що бачите, то гріх залишається на вас.
Івана 10
Притча про пастиря і чужинця.
(Пс.22; 1Пет.5:4. Євр.13:20)
1. Істинно, істинно кажу вам: Хто не дверима входить в кошару овечу, але перелазить деінде, той злодій і розбійник;
2. А той, що дверима входить, є пастир вівцям;
3. Йому брамник відчиняє, і вівці підкоряються голосові його, і він кличе своїх овечок на ім‘я і виводить їх;
4. І коли виведе овечок своїх, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, тому що знають голос його;
5. А за чужинцем не йдуть, але втікають від нього, тому що не знають чужого голосу.
6. Оцю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що їм оповідав.
7. Тому Ісус знову сказав їм: Істинно, істинно кажу вам, що Я – двері вівцям.
8. Усі, скільки їх переді Мною не переходило, є злодії і розбійники; але вівці не послухали їх.
9. Я є двері: хто увійде Мною, той урятується, і увійде, і вийде, і пасовисько знайде.
10. Злодій приходить лише для того, щоб украсти, вбити і погубити; Я прийшов для того, щоб мали життя і мали його уповні.
11. Я – пастир добрий: добрий пастир життя своє покладе за овечок.
12. А найманець, не пастир, котрому вівці не свої, бачить вовка, що прийшов, і залишає овечок і втікає, а вовк викрадає овечок і розганяє їх;
13. А найманець утікає, тому що найманець, і не дбає про овечок.
14. Я добрий пастир, і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15. Як Батько знає Мене, отак і Я знаю Батька, і життя Моє кладу за овечок.
16. Є у Мене й інші вівці, котрі не з цієї отари, і тих належить Мені привести: і вони почують голос Мій, і буде одна отара і один Пастир.
17. Тому любить Мене Батько, що Я віддаю життя Моє, щоб знову його прийняти;
18. Ніхто не відбере його в Мене, але Я Сам віддаю його: маю владу віддати його, і владу маю знову прийняти його; цю заповідь одержав Я від Батька Мого.
19. Від цих слів знову стався розбрат поміж юдеями.
20. Чимало було таких, котрі казали: Він одержимий демоном і божеволіє; нащо слухаєте Його?
21. Інші казали: Це слова не біснуватого; чи може демон відкривати очі сліпим?
22. А було тоді в Єрусалимі свято Оновлення, і була зима.
23. І ходив Ісус у храмі, у притворі Соломоновому.
24. Тут юдеї обступили Його і казали Йому: Чи довго триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам відверто.