Біблія

7. І щоб я не величався через надзвичайність одкровення, дане мені жало у плоть, ангела сатани, обтяжувати мене, щоб я не величався.
8. Тричі благав я Господа, щоб віддалив його від мене,
9. Але Господь сказав мені: Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя звершується в немочі. І тому я краще хвалитимуся своїми немочами, щоб жила в мені сила Христова.
10. А тому я розкошую в недугах, в образах, в бідуванні, у переслідуваннях, в утисках за Христа: бо коли я немічний, тоді міцний.
11. Я дійшов до безуму у хвальбі: ви мене до цього спонукали. Вам належало б хвалити мене, бо в мене ні в чому немає вади з огляду на значущість Апостолів, хоч я ніщо:
12. Ознаки Апостола виявилися поміж вами всіляким терпінням, знаменнями, дивами й силами.
13. Бо чого вам бракує з огляду на інші церкви, то хіба того, що я сам не був тягарем для вас? Даруйте мені цю провину!
14. Ось утретє я готовий рушити до вас, і не буду обтяжувати вас, бо я шукаю не вашого, а вас. Не діти мусять збирати маєтности для батьків, але батьки для дітей.
15. Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я найменше любий вам.
16. Припустимо, що сам я не обтяжував вас, та, як хитрун, лукавством брав од вас.
17. Та чи користався я чимось од вас через когось з отих, кого послав до вас?
18. Я ублагав Тита і послав з ним одного з братів: Чи Тит скористався чимось від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не одним шляхом ходили?
19. Чи не гадаєте також, що ми лише виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом у Христі, і все це, улюблені, вам на науку.
20. Бо я маю острах, щоб, коли прийду, не знайти вас такими, якими не бажаю, і щоб ви також не побачили мене таким, яким не хочете: щоб не знайти у вас розбрату, заздрости, гніву, сварок, наклепів, обмов, чванства, зарозумілости й безладдя,
21. Щоб знову, коли прийду, не зневажив мене у вас Бог мій, і щоб не оплакувати мені багатьох, котрі згрішили передніше, і не покаялися за нечистоту, блудодіяння, непристойності, які вчиняли.
2 Коринтян 13
Маємо досліджувати себе в силі благодаті Христової.
1. Утретє вже йду до вас: при вустах двох чи трьох свідків буде твердим усіляке слово.
2. Я попереджав і попереджаю, наче перебуваючи у вас удруге, і тепер, відсутній, пишу найперше тим, що згрішили, та всім іншим, що коли знову прийду, - не помилую.
3. Ви шукаєте доказів, чи Христос озивається в мені: Він не безсилий для вас, проте сильний у вас.
4. Бо хоч Він був розп'ятий у немочі, зате живий силою Божою; і ми також, хоч недужі в Ньому, зате будемо жити з Ним силою Божою у вас.
5. Випробовуйте (досліджуйте) самі себе, чи у вірі ви? Самі себе перевіряйте. Чи ви не знаєте самі себе, що Ісус Христос в вас? Хіба що ви не такі, якими маєте бути.
6. А про нас, я сподіваюся, дізнаєтеся, що ми такі, якими мусимо бути.
7. Благаємо Бога, щоб ви не чинили жодного лиха, не для того, щоб нам показати, якими маєте бути; але щоб ви чинили добро, хоч би ми здавалися не такими, якими мусимо бути.
8. Бо ми не міцні супроти істини, але міцні за істину.
9. Ми радіємо, коли ми немічні, а ви міцні; хоч за це й молимося, - про вашу досконалість.
10. Тому й пишу це у відсутності, щоб у присутності не вчинити силою влади, що її дав мені Господь на розбудову, а не для руйнування.
11. А втім, браття, радійте, удосконалюйтеся, втішайтеся, будьте однодумцями, сумирні, - і Бог любови й миру буде з вами.
12. Вітайте один одного поцілунком святим. Вітають вас усі святі.
13. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Вітця, і єднання Святого Духа з усіма вами. Амінь.
Послання до Галатів
Галатів 1
1. Павло Апостол, вибраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Вітцем, що воскресив Його з мертвих,
2. І всі брати, що зі мною, – церквам галатійським:
3. Благодать вам і мир від Бога Вітця і Господа нашого Ісуса Христа,
4. Котрий віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Вітця нашого;
5. Йому слава навіки вічні, амінь!
6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і починаєте інше проповідувати,
7. Котре, зрештою, не інше, проте є люди, які бентежать вас, бажаючи спотворити Христову Євангелію.
8. Та якби навіть ми чи Ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, то нехай буде анатема!
9. Як ми передніше казали, так і зараз кажу: Хто проповідує вам не те, що ви прийняли, то нехай буде анатема.
10. Чи в людей я нині шукаю доброзичливости, чи в Бога? Чи людям догоджати прагну? Якби я донині людям догоджав, то не був би служником Христовим.
11. Сповіщаю вам, браття, що Євангелія, котру я благовістив, не є від людей;
12. Бо я також прийняв її, і навчився не від людини, але через одкровення Ісуса Христа.
13. Ви чули про мій минулий спосіб життя у юдействі, що я жорстоко переслідував Церкву Божу і спустошував її;
14. І досягав успіхів у юдействі більше від багатьох ровесників із мого роду, був ревним і запеклим прихильником батьківських моїх заповітів.
15. А коли Бог, що вибрав мене від лона матері моєї і покликав благодаттю Своєю, явив добру волю,
16. Відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його поганам, – я не почав зараз же радитися з плоттю та кров‘ю,
17. І не пішов до Єрусалиму, щоб зустрітися там з Апостолами, що були передніше мене, а подався до Аравії і знову повернувся до Дамаску.