середній мед-персонал, водії санітар-них машин 30 Від 3 до 5 років — 10 %, від 5 до 7 ро-ків — 20 %, понад 7 років — 30 % схемно-го посадового окладу
5.1.5. Територіальні поліклініки, полі-клініки на залізнич-ному, водному та повітряному транс-порті Лікарі загальної прак-тики, лікарі-терапевти цехових лікарських ді-льниць, дільничні ме-дичні сестри цехових лікарських дільниць та загальної практики — сімейної медицини 20 Від 3 до 5 років —
10 %, понад 5 років — 20 % схемного поса-дового окладу
5.1.6. Станції (відді-лення) швидкої ме-дичної допомоги Старші лікарі, лікарі та середній медперсонал виїзних бригад, водії та молодші медичні сестри виїзних бригад 60 Від 3 до 5 років —
20 %, від 5 до 7 ро-ків — 40 %, понад 7 років — 60 % схемно- го посадового окладу
5.1.7. Надбавки за тривалість безперервної роботи нараховуються кож-ного місяця за основною посадою, при роботі за сумісництвом, виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника за межами робочого часу за основною роботою, виходячи зі схемного посадового окладу (ставки) за посадою, яку займають, без урахування будь-яких надбавок, доплат.
5.1.8. При зміні розміру посадового окладу (ставки) надбавки за трива-лість роботи обраховуються у відсотках відповідно до стажу безперервної роботи, виходячи з нового окладу (ставки) з дня його встановлення.
5.2. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отри-мання надбавок за тривалість безперервної роботи
5.2.1. До стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, взаємно зараховується час роботи в закладах та на посадах, які перелічені в п. 5.1 розділу 5 «Надбавки», крім роботи в протилепрозних, протичумних закладах та підрозділах з боротьби з особливо небезпечними інфекціями.
5.2.2. Періоди роботи, що зараховується в стаж безперервної роботи і дає право на надбавки без будь-яких умов та обмежень:
— час служби у Збройних Силах колишнього СРСР, України, у тому числі період виконання інтернаціонального обов’язку, в органах внутрішніх справ і державної безпеки, перебування в партизанських загонах у період Великої Вітчизняної війни;
— час перебування військовослужбовців у полоні в період війни за на-явності довідки військкомату;
— час служби у Збройних Силах колишнього СРСР, що тривав без пе-рерви після закінчення Великої Вітчизняної війни.
5.2.3. Періоди часу, які підлягають зарахуванню до стажу безперервної роботи і дають право на отримання вказаної надбавки за умови, якщо ниж-чепереліченим періодам безпосередньо передувала і за ними слідувала ро-бота, яка дає право на цю надбавку:
— час навчання на курсах удосконалення або підвищення кваліфікації за спеціальністю, за винятком часу проходження стажування з перебуван-ням на посаді лікаря-стажиста*;
— час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата, у т.ч. час вимушеного прогулу в разі неправильного звільнення або переведення на іншу роботу з подаль-шим відновленням;
— час, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце робо-ти (посада) та допомога за державним соціальним страхуванням;
— час перебування у додатковій відпустці без збереження заробітної плати на догляд за дитиною відповідно до діючого законодавства;
— час роботи на виборних посадах у радянських, профспілкових та ін-ших громадських організаціях, у партійних та комсомольських органах, органах партійно-державного та народного контролю (за винятком роботи на посадах з господарського та технічного обслуговування цих органів) до
1 липня 1991 року.
5.2.4. Стаж безперервної роботи, який зберігається лише при зарахуванні на роботу в заклади (підрозділи) і на посади, що передбачені в п. 5.1, і дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи:
— не пізніше трьох місяців з дня звільнення із закладу (підрозділу) у зв’язку з його ліквідацією (реорганізацією), скороченням штатів або зміною постійного місця проживання;
— не пізніше одного місяця з дня звільнення із закладів (підрозділів) за власним бажанням (з поважної причини), у тому числі при переведенні чо-ловіка або дружини в іншу місцевість (час переїзду не включається у місяч-ний строк). Причини, що визнані поважними при звільненні за власним ба-жанням, визначаються діючим законодавством;
— не пізніше трьох тижнів при звільненні за власним бажанням (без по-важних причин);
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення після закінчення обумовленого трудовим договором строку роботи в районах Далекої Півночі та місцевостях, що прирівняні до них;
— не пізніше місяця після наукової або педагогічної роботи за спеці-альністю, яка безпосередньо слідувала за роботою у закладах, підрозділах та на посадах, указаних у п. 5.1;
— не пізніше строку, установленого для прибуття на роботу після закінчення вищого навчального закладу (з урахуванням часу проходження інтернатури), клінічної ординатури або аспірантури, якщо навчанню безпосередньо передувала робота в закладах (підрозділах) та на посадах, указаних у п. 5.1;
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення із Збройних Сил СНД, колишнього СРСР, України, якщо службі без-посередньо передувала робота в закладах (підрозділах) на посадах, указа-них у п. 5.1;
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення з роботи за власним бажанням з указаних закладів (підрозділів), по-сад у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) військовослужбовця в ін-шу місцевість або переїзду чоловіка (дружини) у зв’язку із звільненням із Збройних Сил СНД, колишнього СРСР, України;
— протягом місяця після припинення тимчасової інвалідності або хво-роби, які зумовили звільнення із закладів (підрозділів), посад, указаних у п. 5.1, а також у разі переведення на іншу роботу за цих підстав;
— при переході на пенсію за віком та у зв’язку з інвалідністю, якщо пе-реходу на пенсію безпосередньо передувала робота в закладах (підрозді-лах), на посадах, що вказані в п. 5.1;
— не пізніше двох місяців після повернення в Україну з роботи за кор-доном, у міжнародних організаціях як спеціалістів з надання допомоги ін-шим державам, якщо роботі за кордоном безпосередньо передувала робота в закладах (підрозділах) на посадах, що вказані в п. 5.1.
Час переїзду до місця проживання та перебування у відпустці, що не бу-ла використана за час роботи за кордоном, у цей двомісячний строк не включається. Це саме правило застосовується до членів сімей, які прожива-ли за кордоном разом з працівниками.
5.3. Надбавки за високі досягнення у праці, виконання особливо важ-ливої роботи, складність, напруженість, інші надбавки.
5.3.1. Працівникам (у т. ч. керівникам) за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість роботи встановлюються надбавки в розмірі до 50 % посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються. Указані надбавки встановлюються на певний термін, після закінчення якого керівник або орган управління за підпорядкуванням приймає рішення про збереження надбавки або про її відміну. Працівникам закладу, установи розмір надбавок установлює керівник, а керівнику — орган охорони здоров’я за підпорядкуванням. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.
5.3.2. Працівникам психіатричних лікарень (відділень) з посиленим (суворим) наглядом, центрів та відділень судово-психіатричної експертизи та судово-психіатричних експертних комісій, які обслуговують спецконтингент, установлюється надбавка до схемного посадового окладу в розмірі 50 %.
5.3.3. До тарифних ставок (посадових окладів) установлюється надбавка за професійну майстерність робітникам: які мають ІІІ розряд — 12 %, ІV розряд — 16 %, V розряд — 20 %, VІ розряд — 24 %.
5.3.4. Водіям легкових автомобілів установлюється щомісячна надбавка за класність до місячної ставки в розмірах:
водіям II класу — 10 %,
водіям І класу — 25 %.
Надбавка нараховується за фактично відпрацьований водієм час.
6. Інші питання оплати праці
6.1. Чергування вдома.
Лікарі та середній медичний персонал закладів охорони здоров’я, які зайняті наданням медичної допомоги виключно сільському населенню, мо-жуть залучатися до чергування вдома.
Чергування вдома може надаватись лікарям — до п’яти посад з основ-них лікарських спеціальностей та трьох посад середнього медичного пер-соналу (лаборант, рентгенлаборант, операційна медична сестра) з ураху-ванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки.
Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.
Чергування вдома в денний та нічний часи ураховується як півгодини за кожну годину чергування.
У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу спеціаліста із збереженням діючого порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час.
6.2. Чергування у стаціонарі.
Заклади охорони здоров’я, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово. Чергування у стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. Робочий час медичних працівників ураховується помісячно. Місячна норма робочого часу визначається, виходячи з установленої для даного працівника щоденної тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня, та кількості робочих днів у даному місяці. Тривалість робочого часу напередодні святкових і вихідних днів скорочується згідно з чинним законодавством. У місячну норму робочого часу включаються всі види робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).
Залучення до чергувань лікарів амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться за їх згодою та відповідно до діючого законодавства про працю.
Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт осіб, які перелічені в статтях 55, 63 Кодексу законів про працю України.
Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штат-ними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін про-тягом місяця.
Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадо-вий оклад) не проводиться.
Цей порядок оплати застосовується при роботі за суміщенням посад або при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника в межах місячної норми робочого часу.
Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням ін-шого дня відпочинку або у розмірі одинарної годинної ставки понад поса-довий оклад (ст. 72, 107 КЗпП України).
Лікарі та середній медичний персонал можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад з оплатою з фонду оплати праці.
У цьому разі оплата роботи, яка виконується у робочі дні тижня, прово-диться в одинарному розмірі понад оклад, а у вихідний день за графіком, святковий чи неробочий день — у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (статті 106, 107 КЗпП України).
За чергування у нічний час проводиться додаткова оплата в розмірах, установлених у п. 4.1 розділу 4 цих Умов. У разі продовження працівником роботи внаслідок неявки працівника, якого замінює, до моменту закінчення зміни та неможливості замінити його іншим працівником оплата проводи-ться за фактично відпрацьовані години як робота в надурочний час (ст. 106 КЗпП України).
Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом.
Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади за цією спеціальністю.
6.3. Відрядна оплата праці.
З метою зміцнення зацікавленості працівників у зростанні продуктивно-сті праці та підвищенні рівня її нормування, якості робіт, що виконуються, керівники закладів та установ за умовами, що передбачені колективним до-говором, можуть уводити відрядну оплату праці.
Відрядна оплата праці може вводитись у межах фонду заробітної плати працівників, для яких вона застосовується. Відрядні розцінки встановлюю-ться, виходячи з окладу за відповідною посадою
5.1.5. Територіальні поліклініки, полі-клініки на залізнич-ному, водному та повітряному транс-порті Лікарі загальної прак-тики, лікарі-терапевти цехових лікарських ді-льниць, дільничні ме-дичні сестри цехових лікарських дільниць та загальної практики — сімейної медицини 20 Від 3 до 5 років —
10 %, понад 5 років — 20 % схемного поса-дового окладу
5.1.6. Станції (відді-лення) швидкої ме-дичної допомоги Старші лікарі, лікарі та середній медперсонал виїзних бригад, водії та молодші медичні сестри виїзних бригад 60 Від 3 до 5 років —
20 %, від 5 до 7 ро-ків — 40 %, понад 7 років — 60 % схемно- го посадового окладу
5.1.7. Надбавки за тривалість безперервної роботи нараховуються кож-ного місяця за основною посадою, при роботі за сумісництвом, виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника за межами робочого часу за основною роботою, виходячи зі схемного посадового окладу (ставки) за посадою, яку займають, без урахування будь-яких надбавок, доплат.
5.1.8. При зміні розміру посадового окладу (ставки) надбавки за трива-лість роботи обраховуються у відсотках відповідно до стажу безперервної роботи, виходячи з нового окладу (ставки) з дня його встановлення.
5.2. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отри-мання надбавок за тривалість безперервної роботи
5.2.1. До стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, взаємно зараховується час роботи в закладах та на посадах, які перелічені в п. 5.1 розділу 5 «Надбавки», крім роботи в протилепрозних, протичумних закладах та підрозділах з боротьби з особливо небезпечними інфекціями.
5.2.2. Періоди роботи, що зараховується в стаж безперервної роботи і дає право на надбавки без будь-яких умов та обмежень:
— час служби у Збройних Силах колишнього СРСР, України, у тому числі період виконання інтернаціонального обов’язку, в органах внутрішніх справ і державної безпеки, перебування в партизанських загонах у період Великої Вітчизняної війни;
— час перебування військовослужбовців у полоні в період війни за на-явності довідки військкомату;
— час служби у Збройних Силах колишнього СРСР, що тривав без пе-рерви після закінчення Великої Вітчизняної війни.
5.2.3. Періоди часу, які підлягають зарахуванню до стажу безперервної роботи і дають право на отримання вказаної надбавки за умови, якщо ниж-чепереліченим періодам безпосередньо передувала і за ними слідувала ро-бота, яка дає право на цю надбавку:
— час навчання на курсах удосконалення або підвищення кваліфікації за спеціальністю, за винятком часу проходження стажування з перебуван-ням на посаді лікаря-стажиста*;
— час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата, у т.ч. час вимушеного прогулу в разі неправильного звільнення або переведення на іншу роботу з подаль-шим відновленням;
— час, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце робо-ти (посада) та допомога за державним соціальним страхуванням;
— час перебування у додатковій відпустці без збереження заробітної плати на догляд за дитиною відповідно до діючого законодавства;
— час роботи на виборних посадах у радянських, профспілкових та ін-ших громадських організаціях, у партійних та комсомольських органах, органах партійно-державного та народного контролю (за винятком роботи на посадах з господарського та технічного обслуговування цих органів) до
1 липня 1991 року.
5.2.4. Стаж безперервної роботи, який зберігається лише при зарахуванні на роботу в заклади (підрозділи) і на посади, що передбачені в п. 5.1, і дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи:
— не пізніше трьох місяців з дня звільнення із закладу (підрозділу) у зв’язку з його ліквідацією (реорганізацією), скороченням штатів або зміною постійного місця проживання;
— не пізніше одного місяця з дня звільнення із закладів (підрозділів) за власним бажанням (з поважної причини), у тому числі при переведенні чо-ловіка або дружини в іншу місцевість (час переїзду не включається у місяч-ний строк). Причини, що визнані поважними при звільненні за власним ба-жанням, визначаються діючим законодавством;
— не пізніше трьох тижнів при звільненні за власним бажанням (без по-важних причин);
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення після закінчення обумовленого трудовим договором строку роботи в районах Далекої Півночі та місцевостях, що прирівняні до них;
— не пізніше місяця після наукової або педагогічної роботи за спеці-альністю, яка безпосередньо слідувала за роботою у закладах, підрозділах та на посадах, указаних у п. 5.1;
— не пізніше строку, установленого для прибуття на роботу після закінчення вищого навчального закладу (з урахуванням часу проходження інтернатури), клінічної ординатури або аспірантури, якщо навчанню безпосередньо передувала робота в закладах (підрозділах) та на посадах, указаних у п. 5.1;
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення із Збройних Сил СНД, колишнього СРСР, України, якщо службі без-посередньо передувала робота в закладах (підрозділах) на посадах, указа-них у п. 5.1;
— не пізніше трьох місяців, не враховуючи часу переїзду, з дня звіль-нення з роботи за власним бажанням з указаних закладів (підрозділів), по-сад у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) військовослужбовця в ін-шу місцевість або переїзду чоловіка (дружини) у зв’язку із звільненням із Збройних Сил СНД, колишнього СРСР, України;
— протягом місяця після припинення тимчасової інвалідності або хво-роби, які зумовили звільнення із закладів (підрозділів), посад, указаних у п. 5.1, а також у разі переведення на іншу роботу за цих підстав;
— при переході на пенсію за віком та у зв’язку з інвалідністю, якщо пе-реходу на пенсію безпосередньо передувала робота в закладах (підрозді-лах), на посадах, що вказані в п. 5.1;
— не пізніше двох місяців після повернення в Україну з роботи за кор-доном, у міжнародних організаціях як спеціалістів з надання допомоги ін-шим державам, якщо роботі за кордоном безпосередньо передувала робота в закладах (підрозділах) на посадах, що вказані в п. 5.1.
Час переїзду до місця проживання та перебування у відпустці, що не бу-ла використана за час роботи за кордоном, у цей двомісячний строк не включається. Це саме правило застосовується до членів сімей, які прожива-ли за кордоном разом з працівниками.
5.3. Надбавки за високі досягнення у праці, виконання особливо важ-ливої роботи, складність, напруженість, інші надбавки.
5.3.1. Працівникам (у т. ч. керівникам) за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість роботи встановлюються надбавки в розмірі до 50 % посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються. Указані надбавки встановлюються на певний термін, після закінчення якого керівник або орган управління за підпорядкуванням приймає рішення про збереження надбавки або про її відміну. Працівникам закладу, установи розмір надбавок установлює керівник, а керівнику — орган охорони здоров’я за підпорядкуванням. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.
5.3.2. Працівникам психіатричних лікарень (відділень) з посиленим (суворим) наглядом, центрів та відділень судово-психіатричної експертизи та судово-психіатричних експертних комісій, які обслуговують спецконтингент, установлюється надбавка до схемного посадового окладу в розмірі 50 %.
5.3.3. До тарифних ставок (посадових окладів) установлюється надбавка за професійну майстерність робітникам: які мають ІІІ розряд — 12 %, ІV розряд — 16 %, V розряд — 20 %, VІ розряд — 24 %.
5.3.4. Водіям легкових автомобілів установлюється щомісячна надбавка за класність до місячної ставки в розмірах:
водіям II класу — 10 %,
водіям І класу — 25 %.
Надбавка нараховується за фактично відпрацьований водієм час.
6. Інші питання оплати праці
6.1. Чергування вдома.
Лікарі та середній медичний персонал закладів охорони здоров’я, які зайняті наданням медичної допомоги виключно сільському населенню, мо-жуть залучатися до чергування вдома.
Чергування вдома може надаватись лікарям — до п’яти посад з основ-них лікарських спеціальностей та трьох посад середнього медичного пер-соналу (лаборант, рентгенлаборант, операційна медична сестра) з ураху-ванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки.
Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.
Чергування вдома в денний та нічний часи ураховується як півгодини за кожну годину чергування.
У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу спеціаліста із збереженням діючого порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час.
6.2. Чергування у стаціонарі.
Заклади охорони здоров’я, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово. Чергування у стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. Робочий час медичних працівників ураховується помісячно. Місячна норма робочого часу визначається, виходячи з установленої для даного працівника щоденної тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня, та кількості робочих днів у даному місяці. Тривалість робочого часу напередодні святкових і вихідних днів скорочується згідно з чинним законодавством. У місячну норму робочого часу включаються всі види робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).
Залучення до чергувань лікарів амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться за їх згодою та відповідно до діючого законодавства про працю.
Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт осіб, які перелічені в статтях 55, 63 Кодексу законів про працю України.
Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штат-ними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін про-тягом місяця.
Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадо-вий оклад) не проводиться.
Цей порядок оплати застосовується при роботі за суміщенням посад або при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника в межах місячної норми робочого часу.
Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням ін-шого дня відпочинку або у розмірі одинарної годинної ставки понад поса-довий оклад (ст. 72, 107 КЗпП України).
Лікарі та середній медичний персонал можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад з оплатою з фонду оплати праці.
У цьому разі оплата роботи, яка виконується у робочі дні тижня, прово-диться в одинарному розмірі понад оклад, а у вихідний день за графіком, святковий чи неробочий день — у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (статті 106, 107 КЗпП України).
За чергування у нічний час проводиться додаткова оплата в розмірах, установлених у п. 4.1 розділу 4 цих Умов. У разі продовження працівником роботи внаслідок неявки працівника, якого замінює, до моменту закінчення зміни та неможливості замінити його іншим працівником оплата проводи-ться за фактично відпрацьовані години як робота в надурочний час (ст. 106 КЗпП України).
Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом.
Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади за цією спеціальністю.
6.3. Відрядна оплата праці.
З метою зміцнення зацікавленості працівників у зростанні продуктивно-сті праці та підвищенні рівня її нормування, якості робіт, що виконуються, керівники закладів та установ за умовами, що передбачені колективним до-говором, можуть уводити відрядну оплату праці.
Відрядна оплата праці може вводитись у межах фонду заробітної плати працівників, для яких вона застосовується. Відрядні розцінки встановлюю-ться, виходячи з окладу за відповідною посадою
Вы читаете Бюджетна система
