об'єднання.
Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку — і в іноземних банках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.
Вихідні засади, на яких будуються відносини адвокатури з Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управління, закріплено у ст. 18 Закону України «Про адвокатуру». Так, згідно з цим законодавчим положенням Міністерство юстиції України:
— забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок дер¬жави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги;
— узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяльність;
— сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.
Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють
адвокатам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо оренд¬ної плати за використання приміщень тощо.
35
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
1.14. Види адвокатської діяльності. Особливості у вико¬нанні доручень у кримінальних та цивільних справах: прийняття доручення, встановлення розміру та порядку внесення гонорару, обрання правової позиції у справі та узгодження її з клієнтом, можливості та підстави припи¬нення виконання доручення у справі та дострокове розірвання угоди на надання правової допомоги.
Видами адвокатської діяльності відповідно до ст. 5 Закону України «Про адво¬катуру» є:
— надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань;
— надання усних і письмових довідок щодо законодавства;
— складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;
— посвідчення копій документів у справах, які ведуть адвокати;
— здійснення представництва в суді, інших державних органах перед громадя¬нами та юридичними особами;
— надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;
— здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоеко¬номічної діяльності громадян і юридичних осіб;
— виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-процесуального за¬конодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.
Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені за¬конодавством.
Адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допо¬моги або за призначенням особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи суду в по¬рядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України. У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз'яснен¬ня з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових документів, угода може укладатися у спрощеній письмовій формі (рядок у відо¬мості тощо) або усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно. Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги. У таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню. У всіх інших випадках доручен¬ня клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.
В угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визна¬чені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Обов'язково мають бути визначені:
а) прізвище, ім'я та по батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса
юридичної особи — клієнта;
б) ті ж відомості щодо особи, яка уклала угоду, якщо договір укладається не
особисто клієнтом;
в) прізвище, ім'я та по батькові адвоката (або назва адвокатського об'єднан¬
ня), який надаватиме правову допомогу, та його адреса;
г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де
вона має надаватися;
36
1. Історія адвокатури. Правове становище адвокатури та адвокатська діяльність
ґ) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оп- лата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо);
д) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов'язаних із виконанням доручення;
є) підписи осіб, які уклали угоду.
Угода не повинна містити положень, що суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.
Адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки без¬посередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатно¬го клієнта, або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до КПК України.
У всіх випадках, коли допускається прийняття доручення не безпосередньо від клієнта, а від його представника, адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом, якщо у пред¬ставника відсутні повноваження на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом.
До підписання угоди адвокат має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта — відо¬мості про стаж роботи адвокатом, наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зва¬жити свої можливості з його виконання і зобов'язаний відмовитися від прийнят¬тя доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно цього доручення норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.
У випадку, коли для досягнення рівня компетентності, необхідного для належ¬ного виконання доручення, адвокату потрібна спеціальна підготовка, то виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність з адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню у цьому випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ, адвокат зобов'язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки.
Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, як¬що він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити розумно необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, опера¬тивність під час виконання доручення, крім випадків, коли відмова від прийнят¬тя доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об'єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. У будь-якому ви¬падку до укладення угоди з клієнтом адвокат зобов'язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручен¬ня, пов'язані з обсягом зайнятості цього адвоката.
До підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає .удовому розгляду, адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті,
37
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
Адвокат не повинен приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов'язків.
Якщо адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для ви¬конання певного доручення, він повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення, та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, може мати для суттєвих інтересів клієнта. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'яза¬ний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зо¬бов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитися від прийняття доручення.
Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забо¬роняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у ньо¬го необгрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на ре¬зультат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків.
Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними, адвокат повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату. Якщо і при цьому не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитися від укладення з клієнтом угоди.
Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат (адвокатське об'єднання) зв'язаний угодою про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення суперечності інтересів. Це обмеження може бути скасо¬ване в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інте-реси яких є (або можуть стати) суперечливими.
Адвокат не може прийняти доручення, знаючи, що його виконання може су¬перечити його власним інтересам, інтересам його родичів чи адвокатського об'єднання, членом якого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам, партійним чи релігійним переконанням. Прийняття доручення за та¬ких обставин можливе лише за умови повідомлення клієнту про можливий конфлікт інтересів і отримання письмової згоди клієнта на представництво його інтересів цим адвокатом, а також за умови, що адвокат впевнений, що він зможе зберегти незалежність і об'єктивність своїх висновків та дій, а також дотримання всіх інших професійних та етичних вимог під час виконання цього доручення. У будь-якому випадку адвокат не може прийняти доручення, у предметі якого безпосередньо заінтересований він особисто або його близький родич (або парт¬нер, помічник, член технічного персоналу, член адвокатського об'єднання, до
38
1. Історія адвокатури. Правове становище адвокатури та адвокатська діяльність
якого належить адвокат), від клієнта, інтереси котрого суперечать інтересам вказаних осіб.
Адвокат, який перебуває в родинних стосунках з іншим адвокатом (батько, мати, син, дочка, рідний брат або сестра, подружжя), не повинен приймати дору¬чення клієнта, знаючи, що його інтереси суперечать інтересам клієнта, якого представляє цей інший адвокат, за винятком випадків, коли обидва клієнти дають на це свою згоду після роз'яснення
