майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті друго¬го з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового до¬говору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпо¬ряджень відчужувача.
410
6
Цивільно-процесуальне законодавство
І
6.1. Дія цивільного процесуального закону в часі, просторі та по колу осіб. Межі судового розгляду.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнарод¬не приватне право».
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верхов¬ною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені Цивільним про¬цесуальним кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чин¬них на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжна-родних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та за¬конами України.
У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності за¬кону чи іншого правового акта.
Уразі невідповідності правового акта закону України або міжнародному дого¬вору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд засто¬совує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжна¬родний договір.
Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учас-никам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі
6.2. Принципи цивільного процесуального права.
Серед принципів цивільного процесуального права слід назвати:
— принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед зако¬ном і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місвл проживання, мовних та інших ознак;
— принцип гласності та відкритості судового розгляду. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види коре¬спонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осій визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.
При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності — свідки, експерти, спеціа¬лісти і перекладачі. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться і додержанням усіх правил цивільного судочинства. Про розгляд справи в закрито¬му судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.
Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судов засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати порта¬тивні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а та¬кож транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд прово¬дився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, сво¬боди чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інфор¬мації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.
Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом;
— принцип здійснення цивільного судочинства державною мовою. Особи, як:і
руть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою.
412
6. Цивільно-процесуальне законодавство
у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати по¬яснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом. Судові документи склада¬ються державною мовою;
— принцип змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у
справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення пе¬
ред судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста¬
новлених ЦПК України.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює осо¬бам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у ви¬падках, встановлених ЦПК України;
— принцип диспозитивності цивільного судочинства. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим з лповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесу-:~:ьної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє;
— принцип забезпечення права на правову допомогу. Особа, яка бере участь у .г.раві, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом;
— принцип забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, як¬що суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених Цивільним процесуальним кодексом;
— принцип обов'язковості судових рішень. Судові рішення, що набрали закон-ної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого само¬врядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, вста¬новлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Вер¬ховною Радою України, — і за її межами. Невиконання судового рішення є -„ставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до оду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси;
— принцип доступності правосуддя. Цивільний процесуальний кодекс гарантує кожному право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть вертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інте-реси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звер¬нення до суду за захистом є недійсною.
413
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
6.3. Підвідомчість та підсудність цивільних справ. Види підвідомчості та підсудності.
Термін «підвідомчість» новий ЦПК України не використовує, змінивши його на термін «компетенція». Але перший термін використовувався старим ІІПК України, другий — новим для позначення одного й того ж питання: розмежуван¬ня компетенції між загальними і спеціалізованими судами щодо розгляду різних категорій справ.
Відповідно до Конституції України і Закону України «Про судоустрій Украї від 7 лютого 2002 р. № 3018-Ш, судову систему України складають суди загально» юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворю¬ють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом консти¬туційної юрисдикції в Україні. Це перший поділ всієї системи судів України на дві великі підсистеми: систему судів загальної юрисдикції і систему судів консти¬туційної юрисдикції.
Загальні суди розглядають такі справи:
— цивільні;
— кримінальні;
— справи про адміністративні правопорушення;
— адміністративні справи;
— господарські справи.
Цивільні, кримінальні і справи про адміністративні правопорушення розг даються загальними неспеціалізованими судами. Для розгляду господарська
Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті друго¬го з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового до¬говору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпо¬ряджень відчужувача.
410
6
Цивільно-процесуальне законодавство
І
6.1. Дія цивільного процесуального закону в часі, просторі та по колу осіб. Межі судового розгляду.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнарод¬не приватне право».
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верхов¬ною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені Цивільним про¬цесуальним кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чин¬них на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжна-родних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та за¬конами України.
У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності за¬кону чи іншого правового акта.
Уразі невідповідності правового акта закону України або міжнародному дого¬вору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд засто¬совує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжна¬родний договір.
Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учас-никам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі
6.2. Принципи цивільного процесуального права.
Серед принципів цивільного процесуального права слід назвати:
— принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед зако¬ном і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місвл проживання, мовних та інших ознак;
— принцип гласності та відкритості судового розгляду. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види коре¬спонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осій визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.
При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності — свідки, експерти, спеціа¬лісти і перекладачі. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться і додержанням усіх правил цивільного судочинства. Про розгляд справи в закрито¬му судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.
Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судов засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати порта¬тивні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а та¬кож транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд прово¬дився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, сво¬боди чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інфор¬мації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.
Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом;
— принцип здійснення цивільного судочинства державною мовою. Особи, як:і
руть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою.
412
6. Цивільно-процесуальне законодавство
у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати по¬яснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом. Судові документи склада¬ються державною мовою;
— принцип змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у
справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення пе¬
ред судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста¬
новлених ЦПК України.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює осо¬бам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у ви¬падках, встановлених ЦПК України;
— принцип диспозитивності цивільного судочинства. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим з лповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесу-:~:ьної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє;
— принцип забезпечення права на правову допомогу. Особа, яка бере участь у .г.раві, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом;
— принцип забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, як¬що суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених Цивільним процесуальним кодексом;
— принцип обов'язковості судових рішень. Судові рішення, що набрали закон-ної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого само¬врядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, вста¬новлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Вер¬ховною Радою України, — і за її межами. Невиконання судового рішення є -„ставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до оду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси;
— принцип доступності правосуддя. Цивільний процесуальний кодекс гарантує кожному право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть вертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інте-реси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звер¬нення до суду за захистом є недійсною.
413
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
6.3. Підвідомчість та підсудність цивільних справ. Види підвідомчості та підсудності.
Термін «підвідомчість» новий ЦПК України не використовує, змінивши його на термін «компетенція». Але перший термін використовувався старим ІІПК України, другий — новим для позначення одного й того ж питання: розмежуван¬ня компетенції між загальними і спеціалізованими судами щодо розгляду різних категорій справ.
Відповідно до Конституції України і Закону України «Про судоустрій Украї від 7 лютого 2002 р. № 3018-Ш, судову систему України складають суди загально» юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворю¬ють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом консти¬туційної юрисдикції в Україні. Це перший поділ всієї системи судів України на дві великі підсистеми: систему судів загальної юрисдикції і систему судів консти¬туційної юрисдикції.
Загальні суди розглядають такі справи:
— цивільні;
— кримінальні;
— справи про адміністративні правопорушення;
— адміністративні справи;
— господарські справи.
Цивільні, кримінальні і справи про адміністративні правопорушення розг даються загальними неспеціалізованими судами. Для розгляду господарська
