як угоду з іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням) буде розірвано.
Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвока¬та, якщо немає об'єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом може завдати шкоди його інтересам.
2.9. Етичні засади прийняття доручення на здійснення
посередництва між клієнтами. Підстави та наслідки
78
2. Правила адвокатської етики
припинення адвокатом виконання доручення, пов'язаного з посередництвом між клієнтами згідно з Правилами адво¬катської етики.
Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат (адвокатське об'єднання) зв'язаний угодою про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення суперечності інтересів.
Обмеження, передбачене ч. 1 ст. 23, може бути скасоване в конкретному ви¬падку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких є (або можуть стати) суперечливими.
Адвокат не може прийняти доручення, знаючи, що його виконання може су¬перечити його власним інтересам, інтересам його родичів чи адвокатського об'єднання, членом котрого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам, партійним чи релігійним переконанням.
Прийняття доручення за таких обставин можливе лише за умови повідомлен¬ня клієнту про можливий конфлікт інтересів і отримання письмової згоди клієнта на представництво його інтересів цим адвокатом, а також за умови, що адвокат впевнений, що він зможе зберегти незалежність і об'єктивність своїх висновків та дій, а також дотримання всіх інших професійних та етичних вимог при виконанні цього доручення.
У будь-якому випадку адвокат не може прийняти доручення, в предметі якого безпосередньо зацікавлений він особисто або його близький родич (або партнер, помічник, член технічного персоналу, член адвокатського об'єднання, до якого на¬лежить адвокат), від клієнта, інтереси котрого суперечать інтересам вказаних осіб.
Адвокат, який перебуває в родинних стосунках з іншим адвокатом (батько, мати, син, дочка, рідний брат або сестра, подружжя), не повинен приймати дору¬чення клієнта, знаючи, що його інтереси суперечать інтересам клієнта, якого пред¬ставляє цей інший адвокат, за винятком випадків, коли обидва клієнти дають на це свою згоду після роз'яснення кожному з них його адвокатом ситуації, що склалася.
Стаття 24 Правил адвокатської етики встановлює етичні засади прийняття доручення на здійснення посередництва між клієнтами. Згідно з цією статтею адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, що:
1) між інтересами клієнтів немає суперечностей і вірогідність виникнення таких є незначною;
2) адвокат пояснить кожному з клієнтів можливі наслідки виконання ним ролі посередника, пов'язаної з одночасним представництвом їх інтересів, включаючи переваги і ризики, котрі можуть бути з цим пов'язані, сутність правових та етич¬них норм, що регламентують відносини клієнта з адвокатом, і отримає згоду кож¬ного з клієнтів на їх одночасне представництво;
3) адвокат має достатні підстави вважати, що результат одночасного представ¬ництва клієнтів буде належним чином відповідати інтересам кожного з них і що навіть при недосягненні результату посередництва інтереси і можливості кожно¬го з клієнтів щодо подальшого захисту його інтересів не постраждають внаслідок їх попереднього представництва одним адвокатом;
4) адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об'єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і стосовно до кожного з них виконати свої професійні обов'язки відповідно до закону і вимог Правил адво¬катської етики.
79
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
2.10. Засади прийняття доручення клієнта декількома
адвокатами згідно з Правилами адвокатської етики.
До укладення угоди з клієнтом адвокат повинен з'ясувати у нього, чи він не зв'язаний нерозірваною угодою з іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням) на виконання тотожного, або такого, що частково збігається за обсягом, доручен¬ня, а також з'ясувати, з яких причин клієнт бажає відмовитися від подальшого надання йому правової допомоги іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням).
Якщо ці причини пов'язані з нерозумінням клієнтом об'єктивних характери¬стик його доручення, обсягу професійних прав та обов'язків адвоката тощо, адво¬кат повинен дати клієнту відповідні роз'яснення.
Якщо клієнт наполягає на заміні адвоката, що виконує доручення, адвокат може прийняти доручення після того, як угоду з іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням) буде розірвано.
Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката, якщо немає об'єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допо¬моги клієнту іншим адвокатом може завдати шкоди його інтересам.
Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами передбачено ст. 28 Правил адвокатської етики. За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. У цьому випадку угодою можуть бути визначені засади розподілу обов'язків та повнова¬жень адвокатів, які сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідаль¬ності перед клієнтом.
Забороняється спонукати клієнта до укладання угоди з декількома адвокатами (що тягне збільшення суми гонорару), якщо причина неможливості виконання доручення одним з них самостійно полягає в його некомпетентності.
У випадках, коли угода про надання правової допомоги укладається з адво¬катським об'єднанням в цілому, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання доручення або про заміну адвоката чи адво¬катів (у випадках, коли це не суперечить закону) приймається адвокатським об'єднанням на свій розсуд (про що клієнту має бути попередньо повідомлено), якщо в угоді не вказаний інший порядок заміни адвоката.
У випадках, коли клієнт після укладення угоди про надання йому правової допомоги певним адвокатом без погодження з останнім укладе угоду з іншим адвокатом, то перший з адвокатів, а також і другий, якщо клієнт не повідомить його про наявність попередньої угоди, матиме право в односторонньому порядку розірвати укладену угоду про надання правової допомоги за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, коли відмова адвоката від подальшого виконання професійних функцій щодо клієнта не допускається.
2.11. Гонорар. Фактори, що повинні братися до уваги при
визначенні розміру гонорару згідно з Правилами адвокатсь¬
кої етики.
Згідно зі ст. 33 Правил адвокатської етики гонорар є єдиною допустимою фор¬мою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.
Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
80
2. Правила адвокатської етики
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю ад¬вокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часо¬вому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання дору¬чення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні про¬фесійні здібності адвоката.
Жодний з факторів, вказаних у ч. З ст. 33, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата го¬норару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають буги закріплені в угоді.
Угодою може бути передбачена можливість наступної зміни гонорару, визначе-ного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього питання.
Оплата фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення. Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фак¬тичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з по¬гашення цих витрат визначено угодою.
В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передба¬чуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріально¬го посвідчення документів, телефонних розмов тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.
Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укла¬дення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати йо¬го згоду на погашення необумовлених раніше видатків.
Адвокат не повинен приймати гонорар або оплату фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта, крім випад¬ків, коли:
1) клієнт (його представник) наполягає на цьому;
2) прийняття оплати від іншої особи за конкретних обставин не зможе впли¬нути на незалежність адвоката в наданні правової допомоги клієнту та не потяг-
81
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
не порушення обов'язків адвоката, передбачених чинним законодавством та Правилами адвокатської етики.
Списання гонорару. Отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару. Право на обернення внесеного клієнтом гонорару в свою власність (списання гонорару) в повному обсязі виникає у адвоката тільки після завершення виконання доручен¬ня; разом з тим адвокат має право частково списувати гонорар по ходу виконан¬ня доручення, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомо¬ги. Право адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не зале¬жить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги.
Сума гонорару, обумовлена в угоді про надання правової допомоги, є обов'язко-вою тільки для адвоката (адвокатського об'єднання), який уклав цю угоду, і не пе¬решкоджає іншому адвокату, який приймає це доручення (повністю або в частині) після розірвання попередньої угоди на його виконання, визначити суму гонорару наново, виходячи з критеріїв, передбачених ч. З ст. 33 Правил адвокатської етики.
Адвокат, який продовжує виконання доручення, раніше прийняте іншим ад¬вокатом (адвокатським об'єднанням):
1) внаслідок переукладення угоди на надання правової допомоги — повинен по можливості сприяти отриманню сум гонорару, належних іншому адвокату за фактично виконаний ним обсяг роботи;
2) у випадку смерті іншого адвоката (ліквідації адвокатського об'єднання) — повинен сприяти отриманню зазначених сум його спадкоємцями (правонаступ¬никами об'єднання).
2.12. Гонорарні відносини у разі дострокового розірвання угоди. Отримання гонорару за фактично виконану правову допомогу згідно з Правилами адвокатської етики.
Стаття 37 Правил адвокатської етики
