передбачає порядок врегулювання гоно¬рарних відносин у випадку дострокового розірвання угоди. У цьому випадку:
1) за ініціативою клієнта, якщо причина розірвання угоди полягає в неналеж¬ному, такому, що не відповідає закону і Правилам адвокатської етики, виконанні доручення, або при фактичній відмові адвоката від виконання доручення (крім випадків, коли згідно з законом і Правилами адвокатської етики допускається одностороннє розірвання угоди адвокатом) — адвокат не має права вимагати сплати йому гонорару і повинен повернути клієнту одразу після розірвання угоди фактично внесений гонорар;
2) за ініціативою клієнта в інших випадках, а також за зустрічною ініціативою адвоката і клієнта або за ініціативою адвоката у випадках, коли це допускається відповідно до закону та Правил адвокатської етики, адвокат має право вимагати сплати гонорару в частині, що відповідає обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, або списати відповідну частину реально внесеного клієнтом гонорару, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги.
82
2. Правила адвокатської етики
2.13. Одностороннє розірвання адвокатом чи особою угоди про надання правової допомоги згідно з Правилами адвокатської етики.
Стаття 40 Правил адвокатської етики встановлює порядок одностороннього розірвання клієнтом угоди про надання правової допомоги. Згідно з цією статтею клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірва¬ти угоду з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права.
Водночас адвокат, котрому став відомий намір клієнта розірвати угоду з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з'ясувати причини, що потягли ініціювання клієнтом розірвання угоди, і якщо вони пов'язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунені, — пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження угоди, якщо це об'єктивно відповідає інтересам клієнта.
Стаття 41 Правил передбачає можливість одностороннього розірвання адво¬катом угоди про надання правової допомоги. Відповідно до цього нормативного положення адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати угоду з клієнтом за сукупності таких умов:
1) клієнт згоден на розірвання угоди, маючи достатню інформацію про мож¬ливі наслідки цього для перспективи виконання його доручення;
2) у клієнта є реальна можливість звернутися до іншого адвоката;
3) чинним законодавством не передбачено неможливість розірвання угоди про надання правової допомоги певного виду.
Без дотримання першої і другої умови адвокат може достроково розірвати уго¬ду з клієнтом за однієї з таких обставин:
1) клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного за¬конодавства і відмовляється припинити їх вчинення, не зважаючи на роз'яснен¬ня адвоката;
2) клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;
3) клієнт, не зважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні ре¬зультату, який через нові або нововиявлені обставини є об'єктивно недосяжним;
4) клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з угодою про на¬дання правової допомоги;
5) належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчи¬няються ним всупереч порадам адвоката;
6) клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;
7) клієнт не погоджується погашати фактичні видатки у випадку, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;
8) фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; у цьому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання ущемленню за¬конних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;
9) в інших випадках, передбачених Правилами адвокатської етики.
У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов'язаний по¬передити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчи-
83
тися, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захис¬ту законних інтересів клієнта.
Правилами адвокатської етики також передбачено порядок розірвання угоди про надання правової допомоги за взаємною згодою адвоката і клієнта та поря¬док розірвання угоди про надання правової допомоги через суперечність інте¬ресів клієнтів або неможливість дотримання принципу конфіденційності.
Угода про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірвана за взаємною згодою адвоката і клієнта за умови, що клієнту повідомлено можливі наслідки розірвання угоди для перспективи виконання його доручення.
Щодо розірвання угоди про надання правової допомоги через суперечність інтересів клієнтів або неможливість дотримання принципу конфіденційності ст. 43 Правил передбачає, що у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування суперечності між інтересами цього та інших клієнтів, він повинен розірвати угоду з клієнтом (одним з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представ¬ництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інфор-мації.
При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати угоду, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов'язаних з предметом дору¬чень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру перед¬бачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання угоди про надання правової допомоги.
При розірванні угоди (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний:
1) повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані
адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, пере¬
дане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися
для погашення видатків, пов'язаних з виконанням доручення;
2) поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати
клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні
доручення. Це правило не поширюється на випадки розірвання угоди адвокатом
з підстав грубого порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з
угодою, що виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в
повному обсязі.
Статтею 45 Правил адвокатської етики передбачено особливості розірвання угоди про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням. Якщо сторо¬ною в угоді з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське об'єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання угоди, пов'язаних з конкретним адвокатом, котрого об'єднання призначило для надан¬ня правової допомоги клієнту, адвокатське об'єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.
2Л4. Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом — юридичною особою згідно з Правилами адвокатської етики.
Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом — юридичною особою передба¬чено ст. 47 Правил адвокатської етики.
84
2. Правила адвокатської етики
У відносинах щодо надання правової допомоги клієнту — юридичній особі ад¬вокат при визначенні суб'єкта прав і обов'язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов'язків має виходити з такого:
1) для цілей передбаченої законодавством та Правилами адвокатської етики взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розго¬лошення конфіденційної інформації, надання роз'яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала угоду на надання останній правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначе¬на в угоді;
2) носієм прав та обов'язків, які захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа як така.
Тому якщо пов'язані з предметом доручення дії особи (осіб), зазначених у ч. 1 ст. 47, або інших осіб, що перебувають у трудових (членських або подібних) відно¬синах з клієнтом — юридичною особою є протиправними, або такими, що об'єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема може оскаржити їх керівни¬ку юридичної особи (або вищому щодо нього органу).
Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інте¬ресів юридичної особи, адвокат може розірвати угоду на надання правової допо¬моги клієнту — юридичній особі в односторонньому порядку.
На відносини щодо надання правової допомоги клієнту — юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил адвокатської етики, що регламенту¬ють поведінку адвоката в ситуаціях існування або виникнення конфлікту (супе¬речності) інтересів.
Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими праців¬никами клієнта — юридичної особи, пов'язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта — юридичну осо¬бу і пояснити свої обов'язки, пов'язані з конфліктом інтересів.
У період дії угоди про надання правової допомоги клієнту — юридичній особі адвокат не повинен укладати угод про надання правової допомоги з особами, які перебувають в трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта — юридичної особи.
У ситуаціях, описаних у ч. 1 ст. 23 та ч. 1 ст. 25 Правил адвокатської етики, адвокат може прийняти доручення від посадової особи, службовця, іншого працівника юридичної особи, який опинився у відносинах конфлікту інтересів з останньою (або виконання доручення якого може потягти розголошення відомо¬стей щодо юридичної особи), якщо стосовно до правил зазначених норм від імені юридичної особи дається згода належно уповноваженою особою, що не є тією особою, на користь якої така згода запитується.
85
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
2.15. Етичні аспекти здійснення захисту за призначен¬
ням. Випадки, коли адвокат може відмовитися від виконан¬
ня захисту за дорученням згідно з Правилами адвокатської
етики.
Стаття 50 Правил закріплює етичні аспекти здійснення захисту за призначенням.
Здійснення захисту за призначенням органів попереднього слідства та суду у випадках, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, є важливим професійним обов'язком адвоката. Необгрунтована відмова від прий¬няття на себе захисту за цих умов є неприпустимою.
Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках:
1) коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно вико¬нувати свої професійні обов'язки;
2) коли з об'єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для на¬дання правової допомоги у конкретній справі, що є особливо складною;
3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги певній особі через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог Пра¬вил адвокатської етики, які регламентують ситуацію суперечності інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;
4) коли прийняття захисту за призначенням
