території України. Обов'язковість урахуван¬ня (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території Ук¬раїни за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних догово¬рів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження су¬дового рішення.
Колегіальний та одноособовий розгляд справ
Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесу¬альним законом, — також судом присяжних.
Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випад¬ках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше
262
4. Конституційне законодавство
трьох професійних судців відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.
Самостійність судів і незалежність суддів
Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя не¬залежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.
Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поши¬рення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх ав¬торитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ від-повідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:
— особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідаль¬ності та звільнення суддів;
— незмінюваністю судців та їх недоторканністю;
— порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановления судового рішення;
— забороною втручання у здійснення правосуддя;
— відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;
— особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяль-ності суців, встановленим законом;
— належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
— функціонуванням органів суддівського самоврядування;
— визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допус¬кається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суців, незалежності та правової захищеності судців.
Недоторканність суддів
Нецоторканність суддів гарантується Конституцією України, законом про ста¬тус судців та іншими законами.
На нароцних засідателів і присяжних на час виконання ними у суці обов'язків, пов'язаних зі зційсненням правосудця, поширюються гарантії недоторканності судців.
Незмінюваність суддів
Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Судці, обрані безстроково, перебувають на посаді судці до досягнення ними 65 років.
За неповагу до суцу і судці винні особи притягаються до юридичної відпо¬відальності.
263
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видат¬ки на утримання судів.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самовряду¬вання.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в поряд¬ку, встановленому Конституцією України та законами.
Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встанов¬люється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
1) єдиними засадами організації та діяльності судів;
2) єдиним статусом суддів;
3) обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
4) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції;
5) обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
6) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського са¬моврядування.
Відповідно до Конституції України, в системі судів загальної юрисдикції утво¬рюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськ-районні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворю¬ються в округах відповідно до указу Президента України.
Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голо¬ви суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Повноваження місцевого суду
Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесу¬альним законом до його підсудності.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарсь¬ких правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
264
4. Конституційне законодавство
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.
У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляцій¬ний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши¬рюється на декілька районів області.
Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.
В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апе¬ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утво¬рюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційний суд України діє у складі:
1) судової палати у цивільних справах;
2) судової палати у кримінальних справах;
3) військової судової палати.
Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, го-лови суду та його заступників.
У складі Касаційного суду України діють:
1) судова палата у цивільних справах;
2) судова палата у кримінальних справах;
3) військова судова палата.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове за-стосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Верховний Суд України:
1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, відне¬сених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повтор¬ної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційно¬му порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;
2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі уза¬гальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду;
3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинува¬чується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість вико¬нання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо кон-
265
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачен¬ня Конституції України та законів;
5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практик}, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;
6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнарод¬них договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з суда¬ми інших держав; здійснює інші повноваження, передбачені законом.
4.7. Правові засади звернення до Європейського суду з прав людини. Вимоги до складання звернення до цього Суду. Рішення Європейського суду щодо розгляду цих звернень та наслідки прийнятих рішень.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (підписана 4 листопада 1950 p.; ратифікована Україною 17 липня 1997 p.; набула чинності для України 11 вересня 1997 р.) передбачає, що у разі порушення її положень особа, права якої були порушені,
Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території Ук¬раїни за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних догово¬рів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження су¬дового рішення.
Колегіальний та одноособовий розгляд справ
Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесу¬альним законом, — також судом присяжних.
Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випад¬ках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше
262
4. Конституційне законодавство
трьох професійних судців відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.
Самостійність судів і незалежність суддів
Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя не¬залежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.
Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поши¬рення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх ав¬торитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ від-повідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:
— особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідаль¬ності та звільнення суддів;
— незмінюваністю судців та їх недоторканністю;
— порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановления судового рішення;
— забороною втручання у здійснення правосуддя;
— відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;
— особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяль-ності суців, встановленим законом;
— належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
— функціонуванням органів суддівського самоврядування;
— визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допус¬кається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суців, незалежності та правової захищеності судців.
Недоторканність суддів
Нецоторканність суддів гарантується Конституцією України, законом про ста¬тус судців та іншими законами.
На нароцних засідателів і присяжних на час виконання ними у суці обов'язків, пов'язаних зі зційсненням правосудця, поширюються гарантії недоторканності судців.
Незмінюваність суддів
Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Судці, обрані безстроково, перебувають на посаді судці до досягнення ними 65 років.
За неповагу до суцу і судці винні особи притягаються до юридичної відпо¬відальності.
263
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видат¬ки на утримання судів.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самовряду¬вання.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в поряд¬ку, встановленому Конституцією України та законами.
Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встанов¬люється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
1) єдиними засадами організації та діяльності судів;
2) єдиним статусом суддів;
3) обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
4) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції;
5) обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
6) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського са¬моврядування.
Відповідно до Конституції України, в системі судів загальної юрисдикції утво¬рюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськ-районні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворю¬ються в округах відповідно до указу Президента України.
Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голо¬ви суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Повноваження місцевого суду
Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесу¬альним законом до його підсудності.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарсь¬ких правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
264
4. Конституційне законодавство
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.
У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляцій¬ний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши¬рюється на декілька районів області.
Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.
В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апе¬ляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утво¬рюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційний суд України діє у складі:
1) судової палати у цивільних справах;
2) судової палати у кримінальних справах;
3) військової судової палати.
Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, го-лови суду та його заступників.
У складі Касаційного суду України діють:
1) судова палата у цивільних справах;
2) судова палата у кримінальних справах;
3) військова судова палата.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове за-стосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Верховний Суд України:
1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, відне¬сених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повтор¬ної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційно¬му порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;
2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі уза¬гальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду;
3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинува¬чується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість вико¬нання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо кон-
265
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачен¬ня Конституції України та законів;
5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практик}, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;
6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнарод¬них договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з суда¬ми інших держав; здійснює інші повноваження, передбачені законом.
4.7. Правові засади звернення до Європейського суду з прав людини. Вимоги до складання звернення до цього Суду. Рішення Європейського суду щодо розгляду цих звернень та наслідки прийнятих рішень.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (підписана 4 листопада 1950 p.; ратифікована Україною 17 липня 1997 p.; набула чинності для України 11 вересня 1997 р.) передбачає, що у разі порушення її положень особа, права якої були порушені,
