може звернутися до Європейського суду з прав люди¬ни. Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з держав, які ратифікували Конвенцію, порушення прав, викладених у Конвенції або протоко¬лах до неї. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпа¬но всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постанов¬ления остаточного рішення на національному рівні. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, якщо вона:
a) є анонімною;
b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи бу¬ла подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулю¬вання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або про¬токолів до неї, явно необгрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією стат¬тею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі. Якщо Суд визнає заяву прийнятною, він:
a) розглядає справу разом із представниками сторін і, в разі необхідності, про¬водить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані держави створюють усі необхідні умови;
b) надає себе в розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення друж¬нього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.
Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрипнє право відповідної країни передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
266
4. Конституційне законодавство
23 лютого 2006 р. було прийнято Закон України «Про виконання рішень та за¬стосування практики Європейського суду з прав людини». Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усу¬нення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і осново¬положних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створен¬ням передумов для зменшення кількості заяв до Європейського суду з прав люди¬ни проти України.
Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва готує та надсилає для опублікування в газетах «Урядовий кур'єр» і «Голос України» стислий виклад Рішення ук¬раїнською мовою, який має включати:
а) офіційну назву Рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мо¬
вою;
б) номер заяви до Суду;
в) дату постановления Рішення;
г) стислий виклад фактів у справі;
д) стислий виклад питань права;
є) переклад резолютивної частини Рішення.
Протягом трьох днів Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім дер¬жавним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, прямо причетним до справи, за якою постановлено Рішення, разом із копією оригінального тексту.
З метою виконання заходів загального характеру держава забезпечує переклад та опублікування повних текстів Рішень українською мовою спеціалізованим у питаннях практики Суду юридичним виданням, що має поширення у про¬фесійному середовищі правників. Автентичність перекладу повних текстів Рішень засвідчується органом представництва. Визначення видання, яке здійснюватиме переклад та опублікування повних текстів Рішень, а також замов¬лення необхідної кількості примірників видання з метою забезпечення судів, зрганів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, служби безпеки, установ вико¬нання покарань, інших заінтересованих суб'єктів провадяться на конкурсній основі Органом представництва. Забезпечення суддів опублікованим перекладом повних текстів Рішень покладається на державний орган, відповідальний за організаційно-матеріальне забезпечення судів.
Протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до
державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути
зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад
резолютивної частини Рішення. Автентичність перекладу засвідчується Органом
представництва.
Державна виконавча служба впродовж трьох днів з дня надходження доку¬ментів відкриває виконавче провадження. Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
Виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного. У разі порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Державне казначей-
267
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у ч. З цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності — на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визна¬чається Законом України «Про виконавче провадження». Підтвердження списан¬ня, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження. Державна виконав¬ча служба протягом трьох днів надсилає органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Якщо встановити місцеперебування (місцезнаходження) Стягувача — фізич¬ної особи неможливо, а також у разі смерті Стягувача — фізичної особи чи реор¬ганізації або ліквідації Стягувача — юридичної особи сума відшкодування пере¬раховується на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Сума відшко¬дування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується:
а) на рахунок Стягувача після подання ним відповідної заяви;
б) на рахунки спадкоємців Стягувача — фізичної особи після подання ними
належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання
спадщини;
в) на рахунок правонаступника реорганізованого Стягувача — юридичної осо¬
би після подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджу¬
ють його правонаступництво;
г) на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача —
юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус
засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача — юридичної особи
на момент ліквідації та визначають частку відшкодування, що належить до ви¬
плати кожному із засновників (учасників, акціонерів).
Інформацію про наявність на депозитному рахунку державної виконавчої служ¬би суми відшкодування державна виконавча служба надсилає Органу представ¬ництва. Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представ¬ництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в ч. 4 ст. 8 вищезазначеного Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.
З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Додат¬ковими заходами індивідуального характеру є:
а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного
стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);
б) заходи, передбачені в рішенні Суду про дружнє врегулювання.
Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюється, зокре¬
ма, шляхом:
а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у
справі;
б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та (або) про його право на відновлення прова¬дження відповідно до чинного законодавства;
268
4. Конституційне законодавство
б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання додаткових заходів індивідуального ха¬рактеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення до¬дається переклад рішення Суду про дружнє врегулювання, автентичність якого засвідчується Органом представництва.
Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, пе¬редбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, покладається на Орган представництва. Орган представництва в межах здійснення передбаченого ч. 2 ст. 8 згаданого Закону контролю має право отримувати від органів, які є відпові¬дальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передба¬чених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.
Органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального ха¬рактеру, зобов'язані:
а) невідкладно та у визначений Рішенням та (або) чинним законодавством
строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру;
б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і
наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру;
в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва;
г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити
Орган представництва.
Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, забезпе¬чення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв про¬ти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді. За¬ходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:
а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;
б) внесення змін до адміністративної практики;
в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;
г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та прак¬
тики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, праців¬
ників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність
яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах
позбавлення свободи;
д) інші заходи, які визначаються — за умови нагляду з боку Комітету міністрів
Ради Європи — державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпе¬
чення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими
недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування
наслідків цих порушень.
Упродовж одного місяця з дня одержання повідомлення про набуття Рішен¬ням статусу остаточного Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру. Подання включає пропозиції щодо вирішення зазначеної в Рішенні системної проблеми та усунення її першопричини, зокрема:
а) аналіз обставин, що призвели до
a) є анонімною;
b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи бу¬ла подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулю¬вання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або про¬токолів до неї, явно необгрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією стат¬тею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі. Якщо Суд визнає заяву прийнятною, він:
a) розглядає справу разом із представниками сторін і, в разі необхідності, про¬водить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані держави створюють усі необхідні умови;
b) надає себе в розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення друж¬нього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.
Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрипнє право відповідної країни передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
266
4. Конституційне законодавство
23 лютого 2006 р. було прийнято Закон України «Про виконання рішень та за¬стосування практики Європейського суду з прав людини». Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усу¬нення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і осново¬положних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створен¬ням передумов для зменшення кількості заяв до Європейського суду з прав люди¬ни проти України.
Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва готує та надсилає для опублікування в газетах «Урядовий кур'єр» і «Голос України» стислий виклад Рішення ук¬раїнською мовою, який має включати:
а) офіційну назву Рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мо¬
вою;
б) номер заяви до Суду;
в) дату постановления Рішення;
г) стислий виклад фактів у справі;
д) стислий виклад питань права;
є) переклад резолютивної частини Рішення.
Протягом трьох днів Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім дер¬жавним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, прямо причетним до справи, за якою постановлено Рішення, разом із копією оригінального тексту.
З метою виконання заходів загального характеру держава забезпечує переклад та опублікування повних текстів Рішень українською мовою спеціалізованим у питаннях практики Суду юридичним виданням, що має поширення у про¬фесійному середовищі правників. Автентичність перекладу повних текстів Рішень засвідчується органом представництва. Визначення видання, яке здійснюватиме переклад та опублікування повних текстів Рішень, а також замов¬лення необхідної кількості примірників видання з метою забезпечення судів, зрганів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, служби безпеки, установ вико¬нання покарань, інших заінтересованих суб'єктів провадяться на конкурсній основі Органом представництва. Забезпечення суддів опублікованим перекладом повних текстів Рішень покладається на державний орган, відповідальний за організаційно-матеріальне забезпечення судів.
Протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до
державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути
зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад
резолютивної частини Рішення. Автентичність перекладу засвідчується Органом
представництва.
Державна виконавча служба впродовж трьох днів з дня надходження доку¬ментів відкриває виконавче провадження. Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
Виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного. У разі порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Державне казначей-
267
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у ч. З цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності — на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визна¬чається Законом України «Про виконавче провадження». Підтвердження списан¬ня, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження. Державна виконав¬ча служба протягом трьох днів надсилає органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Якщо встановити місцеперебування (місцезнаходження) Стягувача — фізич¬ної особи неможливо, а також у разі смерті Стягувача — фізичної особи чи реор¬ганізації або ліквідації Стягувача — юридичної особи сума відшкодування пере¬раховується на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Сума відшко¬дування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується:
а) на рахунок Стягувача після подання ним відповідної заяви;
б) на рахунки спадкоємців Стягувача — фізичної особи після подання ними
належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання
спадщини;
в) на рахунок правонаступника реорганізованого Стягувача — юридичної осо¬
би після подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджу¬
ють його правонаступництво;
г) на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача —
юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус
засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача — юридичної особи
на момент ліквідації та визначають частку відшкодування, що належить до ви¬
плати кожному із засновників (учасників, акціонерів).
Інформацію про наявність на депозитному рахунку державної виконавчої служ¬би суми відшкодування державна виконавча служба надсилає Органу представ¬ництва. Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представ¬ництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в ч. 4 ст. 8 вищезазначеного Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.
З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Додат¬ковими заходами індивідуального характеру є:
а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного
стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);
б) заходи, передбачені в рішенні Суду про дружнє врегулювання.
Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюється, зокре¬
ма, шляхом:
а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у
справі;
б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та (або) про його право на відновлення прова¬дження відповідно до чинного законодавства;
268
4. Конституційне законодавство
б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання додаткових заходів індивідуального ха¬рактеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення до¬дається переклад рішення Суду про дружнє врегулювання, автентичність якого засвідчується Органом представництва.
Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, пе¬редбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, покладається на Орган представництва. Орган представництва в межах здійснення передбаченого ч. 2 ст. 8 згаданого Закону контролю має право отримувати від органів, які є відпові¬дальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передба¬чених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.
Органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального ха¬рактеру, зобов'язані:
а) невідкладно та у визначений Рішенням та (або) чинним законодавством
строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру;
б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і
наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру;
в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва;
г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити
Орган представництва.
Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, забезпе¬чення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв про¬ти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді. За¬ходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:
а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;
б) внесення змін до адміністративної практики;
в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;
г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та прак¬
тики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, праців¬
ників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність
яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах
позбавлення свободи;
д) інші заходи, які визначаються — за умови нагляду з боку Комітету міністрів
Ради Європи — державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпе¬
чення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими
недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування
наслідків цих порушень.
Упродовж одного місяця з дня одержання повідомлення про набуття Рішен¬ням статусу остаточного Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру. Подання включає пропозиції щодо вирішення зазначеної в Рішенні системної проблеми та усунення її першопричини, зокрема:
а) аналіз обставин, що призвели до
