про пра¬ва дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.).
Декларація ООН закликає забезпечити для дітей у всьому світі як хлопчиків, так і дівчаток, можливість одержувати в повному обсязі початкову шкільну освіту і мати рівний доступ до всіх рівнів освіти.
Конституція України відповідає міжнародним стандартам у сфері освіти. Відповідно до ст. 53 Конституції України, повна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безкоштовність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, різних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безкоштовно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах.
Стаття 53 Конституції України закріплює за кожним право на освіту. Повна за¬гальна середня освіта є обов'язковою.
Державні гарантії реалізації права на освіту:
1. Відповідно до Конституції держава забезпечує:
— доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, профе¬сійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах;
— розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, про¬
фесійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання;
— надання державних стипендій та пільг учням і студентам;
— громадянам можливість безоплатно здобути вищу освіту в державних і ко¬мунальних навчальних закладах на конкурсній основі;
— право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гаран¬тується.
2. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюють¬
ся школи-інтернати, дитячі будинки, у тому числі сімейного типу, з повним дер¬
жавним утриманням.
3. Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. На¬вчальні заняття з такими дітьми проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.
4. Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спеціальні загально¬освітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави.
5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, створюють¬ся загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації.
6. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти.
285
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
7. Громадяни, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, а також гро¬мадяни, які навчаються окремим професіям за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть отримувати професію не маючи базової загальної се¬редньої освіти.
8. Учні державних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особ¬ливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави, інші учні за¬значених навчальних закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і сти¬пендією. Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів держав¬них професійно-технічних навчальних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.
Правове регулювання відносин у галузі освіти грунтується на законах України «Про освіту» від 23 березня 1996 р., «Про дошкільну освіту» від 12 липня 2001 р., «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2002 р., «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 р., «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. Фінансування освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України».
Право на освіту забезпечується з боку держави:
— розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та комунальній формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
— відкритим характером освіти, створенням умов для вільного вибору профілю навчання відповідно до здібностей та інтересів громадянина; різними формами навчання.
Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних на¬вчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і май¬нового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин.
Основними принципами освіти в Україні є:
— доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
— рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
— гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
— органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, тра¬диціями;
— незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних
організацій;
— науковий, світський характер освіти;
— інтеграція з наукою і виробництвом;
— взаємозв'язок з освітою інших країн;
— гнучкість і прогностичність системи освіти;
— єдність і наступність системи освіти;
— безперервність і різноманітність освіти;
— поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вільним від втручання
політичних партій, громадських, релігійних організацій.
Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
286
Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної ор-ганізації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі.
Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у навчальних закладах первинні осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.
Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних за¬кладів, заснованих релігійними організаціями.
Важливість досягнення рівноправності у сфері освіти обумовлюється місцем та метою освіти в житті суспільства. Відповідно до Закону України «Про освіту», освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, еконо¬мічного розвитку суспільства та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищен¬ня освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфіковани¬ми фахівцями.
Відповідно до ч. 1 ст. ЗО Закону України «Про освіту», в Україні встановлюють-ся такі освітні рівні: початкова загальна освіта, середня загальна освіта (базова та повна), професійно-технічна освіта, вища освіта (базова та повна).
Початкову загальну освіту становить система дошкільної освіти. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта — цілісний про-
287
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
цес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
Відповідно до ст. З Закону України «Про загальну середню освіту», загальна середня освіта — це цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.
Згідно зі ст. З Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.
Частина 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» визначає вищу освіту як рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в резуль¬таті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про освіту» громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі. раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Схожа норма закріплена в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту», в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту», в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про позашкільну освіту», в ч. 1 ст. 5 Закону України «Про професійно-технічну освіту», в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про вищу освіту», хоча останні два закони не декларують заборону дискримінації за ознакою статі, обмежуючись загальною фразою про право громадян України на відповідний вид освіти. Серед основних принципів освіти в Україні ч. 1 ст. 6 Закону України «Про освіту» виділяє до¬ступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що нада¬ються державою, а також рівність умов для кожної людини з метою повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку.
288
4. Конституційне законодавство
Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р., до пріоритетних напрямів реформування освіти відносить створення умов для задоволення освітніх та професійних потреб і надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень, оволодівати новими спеціальностями.
Питання доступності і безоплатності освіти стало предметом розгляду Консти¬туційного Суду України. Це питання розглядалося за конституційним поданням 50 народних депутатів України, які звернулися до єдиного органу конституційної юрисдикції за офіційним тлумаченням положень ч. З ст. 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Відповідне рішення Конституційного Суду України було прийняте 4 березня 2004 р. № 5-рп/2004 (Справа № 1-4/2004). Приводом для роз¬гляду справи відповідно до ст. 39 Закону України «Про Конституційний Суд України» стало конституційне подання народних депутатів України. Підставою хтя розгляду справи згідно зі ст. 93 Закону України «Про Конституційний Суд України» стала практична необхідність в офіційній інтерпретації зазначених поло¬жень ч. З ст. 53 Конституції України.
У конституційному поданні, по-перше, наголошувалося, що хоча прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють (ст. 34
