поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Отже, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклуван¬ня, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними. Піклування встанов¬люється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і при¬значає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням орга-
347
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ну опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклу¬вальника.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призна¬чаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклу¬вальників.
Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потре¬бує опіки або піклування.
До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальни¬ка опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають йо¬го без законної підстави.
Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інте¬ресів підопічного.
Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.
Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток. Піклу¬вальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім пере¬дання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
348
5. Цивільне право
Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
Піклувальник має право дати згоду на вчинення передбачених вище право-чинів лише з дозволу органу опіки та піклування.
Управління майном особи, над якою встановлено опіку. Опікун зобов'язаний дба¬ти про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо ма¬лолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знахо¬диться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом.
Звільнення опікуна та піклувальника. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклу¬вальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повнова¬ге нь опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, як¬що вона не була розглянута протягом цього строку.
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може Івільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою вста¬новлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повнова¬жень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, пору¬шення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Припинення опіки. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи бать-рм (усиновлювачам). Опіка припиняється також у разі досягнення підопічним чо¬тирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Припинення піклування. Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою повноліття;
2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.
Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійсню¬вати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.
349
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Помічником може бути дієздатна фізична особа. За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, шо підтверджується відповідним документом. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до на¬даних йому повноважень. Помічник представляє особу в органах державної вла¬ди, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самовряду¬вання та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення. Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домо¬вленістю сторін. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потребувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника припиняються.
Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі ро¬дичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпо¬рядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Цивільна дієздатність юридичної особи виникає та припиняється одночасно
із її правоздатністю. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків,
здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та
закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати
цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ст. 92 ЦК
України).
Юридична-особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім належ¬ним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зо¬бов'язання^ юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язання¬ми її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими докумен¬тами та законом (ст. 96 ЦК України).
5.2. Поняття та види правочинів. Загальні вимоги зако¬ну, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
Вчинення усного правочину. Вимоги закону до письмової форми правочину. Нотаріальне посвідчення правочину. Відмова від правочину. Підстави недійсності правочину та правові наслідки його недійсності.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Основні риси правочину:
1) це юридичний факт — дія, яка відбувається та створює юридичні наслідки за волею суб'єктів цивільного права;
2) правочин — це дія фізичної або юридичної особи;
3) це правомірна дія суб'єктів цивільного права. Неправомірна поведінка, що порушує вимоги законодавства, не є правочином.
4) правочин тягне виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена
однією або кількома особами. Односторонній правочин характеризується тим.
350
5. Цивільне право
шо для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків достатньо волеви¬явлення однієї сторони. Прикладом одностороннього правочину є заповіт.
Односторонній правочин за загальним правилом може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Для інших осіб такий правочин може створю¬вати обов'язки лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Двосторонній або багатосторонній правочин є договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встанов¬лення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Прикладом двосто¬роннього правочину (договору) є договір купівлі-продажу, міни, дарування то¬що.
Багатосторонній правочин (договір) — це такий правочин, що укладається більш ніж між двома сторонами та, як правило, спрямований на досягнення пев¬ної спільної мети.
Таким чином, поняття «правочин» та «договір» співвідносяться між собою як
Отже, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклуван¬ня, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними. Піклування встанов¬люється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і при¬значає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням орга-
347
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
ну опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклу¬вальника.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призна¬чаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклу¬вальників.
Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потре¬бує опіки або піклування.
До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальни¬ка опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають йо¬го без законної підстави.
Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інте¬ресів підопічного.
Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.
Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток. Піклу¬вальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім пере¬дання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
348
5. Цивільне право
Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
Піклувальник має право дати згоду на вчинення передбачених вище право-чинів лише з дозволу органу опіки та піклування.
Управління майном особи, над якою встановлено опіку. Опікун зобов'язаний дба¬ти про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо ма¬лолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знахо¬диться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом.
Звільнення опікуна та піклувальника. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклу¬вальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повнова¬ге нь опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, як¬що вона не була розглянута протягом цього строку.
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може Івільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою вста¬новлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повнова¬жень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, пору¬шення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Припинення опіки. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи бать-рм (усиновлювачам). Опіка припиняється також у разі досягнення підопічним чо¬тирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Припинення піклування. Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою повноліття;
2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.
Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійсню¬вати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.
349
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
Помічником може бути дієздатна фізична особа. За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, шо підтверджується відповідним документом. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до на¬даних йому повноважень. Помічник представляє особу в органах державної вла¬ди, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самовряду¬вання та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення. Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домо¬вленістю сторін. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потребувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника припиняються.
Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі ро¬дичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпо¬рядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Цивільна дієздатність юридичної особи виникає та припиняється одночасно
із її правоздатністю. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків,
здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та
закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати
цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ст. 92 ЦК
України).
Юридична-особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім належ¬ним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зо¬бов'язання^ юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язання¬ми її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими докумен¬тами та законом (ст. 96 ЦК України).
5.2. Поняття та види правочинів. Загальні вимоги зако¬ну, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
Вчинення усного правочину. Вимоги закону до письмової форми правочину. Нотаріальне посвідчення правочину. Відмова від правочину. Підстави недійсності правочину та правові наслідки його недійсності.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Основні риси правочину:
1) це юридичний факт — дія, яка відбувається та створює юридичні наслідки за волею суб'єктів цивільного права;
2) правочин — це дія фізичної або юридичної особи;
3) це правомірна дія суб'єктів цивільного права. Неправомірна поведінка, що порушує вимоги законодавства, не є правочином.
4) правочин тягне виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена
однією або кількома особами. Односторонній правочин характеризується тим.
350
5. Цивільне право
шо для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків достатньо волеви¬явлення однієї сторони. Прикладом одностороннього правочину є заповіт.
Односторонній правочин за загальним правилом може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Для інших осіб такий правочин може створю¬вати обов'язки лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Двосторонній або багатосторонній правочин є договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встанов¬лення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Прикладом двосто¬роннього правочину (договору) є договір купівлі-продажу, міни, дарування то¬що.
Багатосторонній правочин (договір) — це такий правочин, що укладається більш ніж між двома сторонами та, як правило, спрямований на досягнення пев¬ної спільної мети.
Таким чином, поняття «правочин» та «договір» співвідносяться між собою як
