Разом з тим, правоздатність слід відрізняти від суб'єктивного права. Право-
343
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
здатність — загальна передумова, на підставі якої у особи, за наявності певних юридичних фактів, виникає конкретне суб'єктивне право. Вона є можливістю мати зазначені в законі права і обов'язки, тоді як суб'єктивне право — вже існу¬юче конкретне право, що належить визначеній особі.
Правоздатність існує завжди, на відміну від суб'єктивного права, яке виступає наслідком реалізації правоздатності. Наприклад, згідно зі ст. 41 Конституції Ук¬раїни кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Отже, можливість бути власником майна є частиною правоздатності особи. Однак наявність такої можливості автоматично не призводить до виникнення права власності на кон¬кретне майно або права інтелектуальної власності на твір, для цього необхідно настання певних юридичних фактів (укладення договору купівлі-продажу або да¬рування, створення літературного твору тощо).
Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи встановлений ст. 26 ЦК України. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізич¬на особа має усі особисті немайнові і майнові права, встановлені Конституцією України та ЦК України, а також інші цивільні права, що не встановлені Консти¬туцією України, ЦК України, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Таким чином, обсяг цивільної правоздатності — це сукупність можливосте; набувати та реалізовувати цивільні права та обов'язки, що може мати особа відповідно до законодавства України.
Для правоздатності фізичних осіб в Україні характерна юридична рівність. Зміст правоздатності громадян не залежить від раси, кольору шкіри, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання або інших ознак (ст. 24 Конституції України). Іноземці та особи без громадянства во¬лодіють рівною із громадянами України правоздатністю. Рівність правоздатності не виключає різного обсягу суб'єктивних прав, що належать окремим особам.
Конституція України встановлює права та обов'язки, що визначають обсяг цивільної правоздатності: право на гідність (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29) та недоторканність житла (ст. ЗО), право на таємницю ли¬стування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31), право на невтручання в особисте та сімейне життя, на спростування недо¬стовірної інформації про себе, про членів своєї сім'ї (ст. 32), право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33), можливість володіти, користуватися та розпоряджатися власністю, результатами інтелектуальної та творчої діяльності (ст. 41), право на заняття літературною, художньою і технічною творчістю, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і ма¬теріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (ст. 54).
Відповідно до ст. 22 Конституції України, перелік прав і свобод, що закріплені в Конституції, не є вичерпним.
Цивільна правоздатність фізичної особи передбачає також здатність мати обов'язки. До конституційних обов'язків належать: обов'язок належним чином використовувати власність (ч. 7 ст. 41), обов'язок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати заподіяні збитки, а також обов'язок неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права, свободи, честь та гідність інших людей.
Встановлюючи обсяг правоздатності, ЦК України запобігає обмеженню мож¬ливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки (ст. 27 ЦК України).
344
5. Цивільне право
Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Правовий акт Президента України, ор¬гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місце¬вого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати мож¬ливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.
Обсяг цивільної правоздатності юридичної особи встановлений ст. 91 ЦК України, відповідно до якої юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Наприклад, тільки людині може належати право на вільний вибір місця проживання.
Отже, ЦК України встановлена універсальна правоздатність не тільки для фізичних, а й для юридичних осіб. Обмеження цивільної правоздатності юридич¬ної особи можливе лише за рішенням суду.
Не є обмеженням цивільної правоздатності юридичної особи вимога про те, що окремі встановлені законом види діяльності можуть здійснюватися юридич¬ною особою лише після отримання спеціального дозволу (ліцензії). Наприклад, тільки після отримання ліцензії можливе здійснення медичної, ветеринарної практики, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та деяких інших зидів діяльності.
Цивільна дієздатність — це визнана законом здатність фізичної або юридичної особи своїми діями реалізовувати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність з їх невиконання.
Цивільна дієздатність відрізняється від цивільної правоздатності та передба¬чає саме можливість своїми діями набувати права та обов'язки, виступати як самостійний учасник цивільного обороту.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи залежить від двох факторів:
— від досягнення певного віку;
— від здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З урахуванням цих факторів ЦК України встановлює декілька видів дієздат¬ності фізичних осіб.
Залежно від віку розрізняють такі види дієздатності:
1) Повна цивільна дієздатність (ст. 34 ЦК України).
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла по¬вноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних із протиправною поведінкою неповнолітньої особи, вабута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Крім того, ст. 35 ЦК України передбачає можливість надання повної цивільної дієздатності до досягнення особою повноліття у випадках:
— якщо фізична особа, яка досягла 16 років, працює за трудовим договором;
— якщо фізична особа записана матір'ю або батьком дитини;
— якщо фізична особа, яка досягла 16 років, бажає займатися підприємниць¬кою діяльністю.
2) Часткова цивільна дієздатність (ст. 31 ЦК України). її мають фізичні особи,
які не досягай 14 років (малолітні особи).
Малолітні особи відповідно до обсягу часткової цивільної дієздатності мають право:
- 345
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
— самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (тобто такі, що задовольня¬ють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціально¬му розвитку та стосуються предмета, що має невисоку вартість);
— здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, твор¬чої діяльності.
Малолітні особи не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. За шкоду, заподіяну малолітніми особами, відповідають їх батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було за¬вдано не з їхньої вини.
3) Неповна цивільна дієздатність (ст. 32 ЦК України). її мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні особи).
Неповнолітні особи володіють більшим обсягом дієздатності порівняно з малолітніми. Вони мають право:
— самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими
доходами;
— самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяль¬ності, що охороняються законом;
— бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
— самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) та розпоряджа¬тися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
— за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників вчиняти інші угоди;
— за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників розпоряджатися ко¬штами, що внесені на ім'я неповнолітньої іншими особами.
На відміну від малолітньої, неповнолітня особа самостійно відповідає за пору¬шення укладеного нею договору, а також за завдану шкоду. У разі недостатності або відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування шкоди або збитків, додаткову або повну відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальники.
Часткову дієздатність малолітньої особи та неповну дієздатність непо¬внолітньої особи слід відрізняти від обмеженої дієздатності.
Обмежена дієздатність — це така дієздатність, яка обмежена судом, обсяг якої зменшений.
Цивільна дієздатність може бути обмежена лише судом у таких випадках:
— фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
— фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне стано¬вище.
Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може само¬стійно вчиняти лише дрібні побутові правочини (ст. 37 ЦК України).
Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмеже¬на, за згодою піклувальника.
Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальни¬ком. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна діє-
346
5. Цивільне право
здатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.
Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що 11 здана нею іншій особі.
Цивільна правоздатність фізичної особи, що була обмежена, може бути по¬новлена (ст. 38 ЦК України).
У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, ібо такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність.
У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, нар¬котичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.
Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.
У разі, якщо фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, вона мо¬же бути визнана судом недієздатною (ст. 39 ЦК України).
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається нє дієздатною.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
За позовом опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, як¬що буде встановлено, що внаслідок видужання або значного
