Тому здається природним вважати, що найефективнішим за критерієм мінімізації змін, близькості до еволюції є такий перехід, за якого міра подоби або якась метрика подібності чи відмінності моделей (понять), зокрема у дескрипторних просторах (наприклад, метрика Хемінга [36]), буде екстремальною. Не розглядаючи тут цю цікаву тему докладніше («треба ж, щоб було куди піти»… далі), вважатимемо, що з усіх можливих шляхів трансформації, зокрема суспільств, найбільш ефективним і найближчим до еволюції є той, що пов’язаний з мінімізацією і-ін¬версій факторів. Якщо скористатися абстрактною картою еволюції (АКЕ) для відповідного СС, що відбиває «стан» істинності факторів у процесі трансформації, то можна припустити, що найефективнішою буде трансформація, за якої АКЕ буде найстабільнішою (мінімальною). Володя: — Але ж у межах будь-якої логічної форми її істинність чи хибність визначатиметься за таблицею істинності і може бути однією і тією самою для різних значень істинності змінних. — Це так. Тому треба або проаналізувати всі можливі варіанти вихідних комбінацій значень змінних, при цьому кожний ва- ріант, по суті, визначатиме той чи інший первісний стан визначеної логічною формою моделі, або ж домовитися, хоч би для початку, про якусь базову інтерпретацію цього поняття. — Чому «для початку»? — Тому що кінця в пізнанні немає, а якщо без пафосу, то в кожному конкретному випадку слід все ж проаналізувати АКЕ для різних первісних, або вихідних, станів, чи на першому етапі, де ми поки що й перебуваємо, обмежитися аналізом вектор-факторів змінних (див. підрозд. 3.6.6). А в наступному (підсумковому) підрозділі я намагатимусь бути менш формалізованим і… визначеним, аби стимулювати перегляд попередніх. 3.6.9. Шлях (до) України З огляду на неможливість (через брак часу і «вузькі поля… книги») проаналізувати таблиці стану (підрозд. 3.6.7) і трансформації суспільств (підрозд. 3.6.8) більш-менш повно спробуємо зробити принаймні один виняток. Звісно, цим винятком є Україна. Читач (економіст): — України немає в таблицях, так що винятку не буде. — Справді — немає, але може бути… ілюстрація (ще одна) можливого шляху класифікації та аналізу конкретних ситуацій на основі абстрактних схем, звісно (поки що), на доволі агрегованому рівні (усього три первісні поняття). До того ж тут, у цьому заключному підрозділі я, «повторюючи пройдене», намагатимусь якнайменше застосовувати спеціальну термінологію (звісно, за рахунок деякої невизначеності), сподіваючись, що хтось почне читати книгу з кінця і… захоче почати спочатку. Насамперед поміркуймо, до якого класу суспільств слід віднести Україну згідно з таблицею станів суспільств. Звісно, відповідь може бути зовсім неоднозначною, але, погодьтесь, що запитання абсолютно конкретне: до якого рядка згаданої таблиці, що визначає конкретний клас, можна віднести Україну? — Але ж і сам «рядок» може бути погано визначений, хоча б через неоднозначність вихідних трьох понять. — Це так, але ж їх усього три, а отже, легше домовитися про їх спільне розуміння, і це вже перша перевага формалізації і перший крок до взаєморозуміння. Принаймні ясно, що спочатку треба зробити саме його, тобто порозумітися щодо трьох (кількох) понять, а не щодо багатосторінкових опусів, коли багатослівно дезагрегуються невідомо які первісні поняття, у результаті чого і сам автор перестає розуміти, про що взагалі йдеться. Отже, вважатимемо, що цей крок зроблено, бо якщо — ні, то далі обговорювати тему, яку винесено в заголовок цього підрозділу, не має жодного сенсу, можна йти до буфету і говорити про що завгодно. Ви можете собі уявити, що «ліві» і «праві», перш ніж багатослівно розписувати свої програми, сіли б і поговорили, як вони розуміють три (більше або менше, ці або не ці), але первісні поняття як ключові слова — КС для подальшого аналізу—синтезу—адаптації своїх програм? Чогось мені здається, що за такої процедури засідання Верховної Ради можна сміливо транслювати по всіх каналах, оскільки їх все одно ніхто не дивитиметься. — Не розумію, чому? — Знаєте, колись, здається, наприкінці 50-х чи на початку 60-х років минулого століття, до Києва приїхав Н. Вінер. Не знаю, хто його запросив і чи правда (говорили), що його навіть не зустріли в аеропорту, але точно знаю, що запрошення на зустріч із ним розподіляли серед «передовиків виробництва». Працюючи тоді на заводі «Арсенал» ім. В. І. Леніна, я належав (точніше, керівництво вважало, що належав) до цього поважного прошарку. Він, одначе, і це абсолютно логічно, складався в основному з робітників, можливо, справді майстрів своєї справи, але зовсім не зобов’язаних знати, що, скажімо, вінерівський процес — це не те саме, що процес над Вінером. Можете собі уявити ситуацію, коли Вінер почав розповідати саме про перше значення цього виразу, вважаючи, що перед ним аудиторія, яка правильно його розуміє. — Ну те, що непосвяченим буде нецікаво і треба було запросити фахівців, це ж очевидно. — Повністю з Вами згоден. — А… я зрозумів, але ж, скажімо, у Верховній Раді в основному фахівці-політики. — Це точно, тільки не ясно, чому трансляції було цікаво слухати всім, навіть не «передовикам виробництва», а то й зовсім навпаки. — Ясно чому, така специфіка цієї професії… коли говорять про все і багато. — А потім ще більше про те, чого це в одній із найбагатших держав світу так погано живуть. Іра: — Вас що, тягне до буфету? Ану, до діла. — Вже… так-от із трьома словами, хай і багатослівно, поро- зумілися. Наступний крок — до якого рядка таблиці станів, тобто до якої соціально-економічної формації віднести Україну? У підрозд. 3.6.7 ми віднесли СРСР до державно-економічної (Д-Е) і (щоправда, не досить докладно) на цьому прикладі проаналізували значення факторів, які визначали стабільність і розпад цієї формації. Аналіз, здається, виявився доволі правдоподібним з огляду на (вже) історичний досвід (чи непродуманий експеримент?), бо саме він (аналіз), як мені здається, довів правомірність цих дужок. Звичайно, Україна, коли була у складі СРСР, на цьому рівні агрегації належала до тієї самої формації. Почнемо відлік часу саме з цього етапу, тобто запишемо: Україна належала до Д-Е під час її перебування у складі СРСР. Давайте «стандартизуємо» слова, деякі пропустимо і введемо очевидні позначення (порівняйте підрозд. 2.5.1). Не для трансляцій (нудно) запишемо: Україна ? Д-Е <=> Україна ? СРСР. (1) Іншими словами, Україна належала до класу державно-еко-номічних формацій під час її належності до СРСР. Правильно? Володя: — Я не впевнений.
Вы читаете Інформатика інвестування
