— Я — також, бо формула (1) означає, що Україна ? Д-Е тоді і тільки тоді, коли вона належала (?) до СРСР. А тепер, коли до нього не належить, то вона вже належить (?) до іншої формації? А це вже дуже принципове питання, і поки воно якось не вирішено чи немає домовленості (гіпотези) про якесь його вирішення, можна йти до буфету або… до виборців. Ходімо… шляхом гіпотез і припустимо, як це ми зробили раніше, що (1) справджується і зараз Україна вже належить до іншого класу соціально-економічних формацій, тобто відповідний перехід (трансформація) вже відбувся. Насамперед — до якої саме формації? Знову питання для обговорення (але ж конкретне!). Згідно з підрозд. 3.6.2 найбільш підходящою видається державно-ліберальна (Д-Л) формація. Чому? Ця формація характеризується тим, що визначальним фактором розвитку є держава (д), далі людський потенціал (л), потім — економіка (е). У більш загальних поняттях і для пам’яті — у підрозд. 3.6.2 для канонічної схеми АСА-діаграми, яку ми без обговорення взяли за основу (догма схеми) сS -> пS -> рS, (2) розглянуто, зокрема, таку інтерпретацію (догма інтерпретацій) для її змінних: сS = д; пS = л; рS = е. (3) Саме її названо державно-ліберальною (Д-Л) догмою на відміну від (Д-Е) догми: сS = д; пS = е; рS = л. (4) Читач: — Чому догмою, адже догма — це… — Саме тому, бо так мені здалося, а з Вами, та й ні з ким іншим я зі зрозумілих, а може, і не зрозумілих причин цього не обговорював. Так що прийміть на віру. — А якщо я не згоден? — Назвіть як хочете, від цього в моїх моделях, принаймні абстрактних, нічого не зміниться. — Так навіщо називати? — Щоб Ви запитали, подумали, (не) погодились або пішли… до буфету. Що не кажіть, а з чогось починати треба. І це «щось» треба точно обумовити для ясності, як мені здається, саме в такій відвертій формі, а не прикривати «фіговим листком» демократичності абсолютну впевненість у своїй правоті згідно з теоремою О. Пушкіна: «Тьмы горьких истин нам дороже, нас возвышающий обман». Адже саме тоді щось змінити дуже важко. А з «персональною» догмою легше — знаєш точно, з чим маєш справу, на те вона й догма. Володя: — У мене більш конкретне запитання: що означає «визначальним»? — Якщо інтерпретувати стрілочку (морфізм) як імплікацію, то істинність того, що міститься ліворуч від стрілочки (антецедент), є достатньою умовою для істинності того, що міститься праворуч (консеквент), і (нагадую) якщо немає дужок при більш як одній стрілочці, то вважається, що вони ставляться послідовно «зліва — направо» (така собі догма «порядку»). — А що означає істинність поняття, такого в логіці я щось не пам’ятаю. Ми говорили про істинність висловлювань… — …а вони складаються з понять, істинність яких вважається очевидною в межах якихось моделей. Наприклад, висловлювання: «На вулиці йде дощ» істинне чи хибне залежно від погоди, але вважається, що зрозумілі окремі слова, які з цього погляду для когось можна вважати істинними, але хибними або принаймні не визначеними для нашої кішки Маші чи китайця, який (поки що!) не знає української. — Але ж невизначеність і хибність — різні речі… — …у тризначній логіці, а я туди не хочу. Ось така моя догма… тут. Та досить про вічне. Пропоную вирішувати, що діється чи що робити з Україною. Якщо не прийняти (1) («тоді і тільки тоді»), але вважати, що ми ще там, то (див. підрозд. 3.6.7, в якому просто слід замінити деякі назви) на нас чекає не дуже приємна перспектива. Читач (економіст): — Що означає замінити деякі назви і буде те саме? За самим визначенням буде вже щось інше. — Правильно, але на відповідному рівні конкретизації, дезагрегації за СС. Адже річ у тім, що всі висновки, зокрема в підрозд. 3.6.7, істинні для будь-якого (абстрактного) суспільства, модель якого визначається логічною схемою (2) згідно з інтерпретацією (4). Таке суспільство догматично (а отже, умовно) названо державно-економічним (Д-Е). А СРСР — так, для прикладу, у зв’язку з моїми слабкими знаннями з історії чи економічної географії… ні, ні. МЕ я знаю (у межах програми), бо ж читаю вже кілька років (так що краще вже посилатися на обмежений обсяг книги). — Якщо Ви вважаєте, що своїми вивертами у стилі Йонеско чи Л. Керрола, чи Ви мене зіб’єте і я забуду попередні запитання, то Ви помиляєтеся. Навпаки, я тільки краще сам їх зрозумію за умов такого собі запланованого інтелектуального хаосу. Отож я зовсім не впевнений в тому, що Україна перебуває нині у стані ДЕ, чи державно-ліберального суспільства (3). — Я — теж. Так що треба було б це проаналізувати. — Як? Та приймімо таку компромісну догму — розглянемо для початку на агрегованому рівні ті стани (разом з можливими трансформаціями), в яких може перебувати сучасна Україна, і зіставленням цих Н-моделей та реальності — Р-моделей (права частина АСА-діаграми) виберемо модель, що має максимальну міру істинності. Таким чином, ми, по суті, визначимо сS. Це етап (дезагрегованого) аналізу. Далі, — дезагрегація понять і перехід від білінійної до прямокутної схеми (див. попередній розділ) знаходження морфізму сЦ -> пЦ і визначення можливих шляхів трансформації, які відповідатимуть цьому морфізму, тобто синтезу варіантів (програм) розвитку. Далі... Читач: — Я не зрозумів, до чого тут повторення в загальній формі основних процедур, що регламентуються АСА-діаграмою, які роз’яснювалися із самого початку та й упродовж усієї книги? — Ну, напевне, тому, що ми наближаємося до її кінця, де прийнято коротко резюмувати основні положення. — Вони мені досить ясні, а от хотілося б їх конкретизувати в межах останніх моделей логіки розвитку на основі ЕПЦМ, після ознайомлення з якими, хоча б на прикладі з підрозд. 3.6.7, справді, чого доброго, можна повірити в якусь суб’єктивну чортівщину типу теореми Гегеля, яку я спочатку взагалі сприйняв як такий собі лінгвістичний жарт (Гедель — Гегель). А може, дійсно вона регламентує «об’єктивну реальність», що дана нам все ж у відчуттях. Але ж тоді… розв’язуючи задачу Анни, ми змінюємо світ. Чекайте, але це чи не основна догма і матеріалізму. «Мы наш, мы новый мир построим». Щось я після всього перестаю розуміти принципову різницю між матеріалізмом й ідеалізмом, наукою і не… — А її і нема, бо все суще — системи, а все відоме — моделі, звісно, різні, і всі ми як ІС (частина 1) — від бомжа, професора, комп’ютера чи суспільства робимо те саме — розв’язуємо щомиті задачу Анни, яка завжди має тільки один розв’язок. Так що різниця не якісна, а…
Вы читаете Інформатика інвестування
