пільства. Світова економіка нині переживає новий етап, так звану третю хвилю науково-технічної революції. Перша хвиля НТР розпочалась після Другої світової війни і характеризувалась розвитком нових галузей виробництва. Наприклад, післявоєнний бум, що базувався на технології переробки нафти, був пов’язаний з виробництвом пластмаси, пестицидів, штучного волокна, фарб, лаків та інших спеціальних хімічних продуктів, які тепер широко використовуються в багатьох галузях промисловості. Цей ряд продуктів вступив у «зрілу» фазу життєвого циклу наприкінці 60-х років. Після чого настав економічний застій, вийти з якого допоміг новий «пучок» технологій. Під час стагнації було витрачено багато коштів і часу на дослідження та розвиток таких технологій. Результатом стала «друга хвиля» НТР, яка охоплювала період 70-х— 90-х років ХХ ст. Цей період характеризувався розвитком кібернетичної техніки й електронно-обчислювальних машин. Створювались нові робочі місця переважно малими та середніми підприємствами в галузях ЕОМ, обслуговування, фінансово-консультаційних послуг. Водночас старі галузі з великими підприємствами (сталеливарні заводи, верфі, шахти) скорочували виробництво і майже не створювали нових робочих місць. Під натиском нового циклу розвитку реструктуризували своє виробництво «Форд», «Крайслер», «Сіменс». У цей період у США було створено 40 млн нових робочих місць у галузях, які в період «першої хвилі» ще не існували, і 35 млн робочих місць було скорочено на підприємствах у «старих» галузях. У 80-ті роки в США щорічно виникало приблизно 6 тис. нових підприємств — це в 7 разів більше, ніж у 60-ті роки [30]. Наприкінці 90-х років у Силіконовій долині, яка простягається вздовж західного узбережжя США площею у 450 кв. км, виникли підприємства високої технології. Уже в 1988 р. тут працювало 1950 фірм електронної промисловості, у яких було зайнято 220 тис. робітників [112]. Це центр комп’ютерної індустрії, зорієнтований на виробництво мікропроцесорів. «Третя хвиля» НТР почалась наприкінці ХХ ст. Особливість нового етапу полягає в тому, що було «знайдено» не один «пучок» технології, а декілька. Вони охоплюють усі форми ком-п’ютерних і телекомунікаційних систем, робототехніки, біогенетики, біоінженерії, космонавтики, створення матеріалів з новими якостями. Це зумовило величезні зміни в економіці. Стара індустріальна культура поступається новій культурі сервісу та комунікацій. Змінюється сфера бізнесу. Найприбутковішим стає розроблення програмного забезпечення, упровадження Інтернету, сервісне обслуговування, розвиток комунікацій, а не виробництво комп’ютерного обладнання. Ці галузі потребують працівників з вищою освітою, високим рівнем кваліфікації. Особлива складність цього процесу пов’язана з його динамічним характером. Прискорюється поширення (дифузія) нововведень, що викликає зміни в розвитку нових напрямів виробничих циклів: виробництво нової продукції і послуг, перебу¬дова галузевої структури економіки, перерозподіл інвестицій у нові сфери виробництва. Розробка нових технологій коштує все дорожче. Висока вартість розробок потребує великих ринків для відшкодування витрат. Звідси — інтернаціоналізація, інтеграція, глобалізація, поява для багатьох компаній нового конкурентного середовища, нових форм конкуренції. Хвилі винаходів та життєві цикли нововведень мають тенденцію до прискорення, що спричиняє нерівномірність розвитку світу та небезпечність подій. На думку голландського економіста і підприємця Ханса Віссеми1, сучасні нові технології формують нову світову культуру, індивідуальні динамічні життєві стилі, стимулюють космополітичні відносини (тобто суспільство формується технологічними змінами і навпаки). Взаємозалежність світових тенденцій показано на рис. 1.10. Рис. 1.10. Взаємозалежність основних світових тенденцій Як свідчать прогнози вчених [8; 83], у п’ятому технологічному укладі, початок якого припадає на 90-ті роки ХХ ст., і ядром якого, як уже зазначалось, є електронна промисловість, волоконно-оптична техніка, біотехнологія, генна інженерія, космонавтика, передбачається індивідуалізація виробництва, задоволення потреб і бажань як окремої людини, так і суспільства в цілому, пов¬не розуміння феномену духовного життя, яке буде контролюватися на базі так званої психонетики1. Це все відчинить двері в нову епоху до «натурального, природного» неконтрольованого су- спільства, де назавжди зникне боротьба за виживання та пану- вання над собі подібними. Таке передбачення дає модель технологій під назвою SINIC2 [50], яка зображена на рис. 1.11. За своєю суттю ця модель показує історію розвитку людства у вигляді двох циклічних зв’язків між наукою, технологією і суспільством. Перший цикл починається з прориву в галузі наукових знань. У результаті «висіваються» зерна (насіння) нових технологій, що, у свою чергу, впливає на життя суспільства і є чинником соціальних трансформацій. Другий цикл спрямований у зворотному напрямі і випливає з потреби суспільства. Гостра необхідність у новій технології з часом задовольняється за допомогою технічних інновацій, які, у свою чергу, стимулюють подальшу наукову еволюцію. Таким чином, розвиток науки, технології і суспільства взаємопов’язаний. Зміна в одній із цих сфер є або причиною, або наслідком змін в іншій. А рушійною силою цих змін є закони еволюційного розвитку. Згідно з теорією SINIC в історії людства з давніх часів до наших днів сталося десять головних інноваційних зрушень. Це — перехід від примітивного до колективного суспільства, слідом за цим прийшли стадії землеробства і ремісничого суспільства, наступні три — індустріалізація, механізація й автоматизація — разом створили індустріальне суспільство. Наступна епоха інформатики, оптимізації й автономності є основою виникнення «нату¬рального» суспільства [86]. Рис. 1.11. Модель десяти стадій розвитку суспільства, науки і технологій, складена за системою SINIC Аналіз сучасного інноваційного розвитку свідчить про прискорення змін у промисловості — технології, структурі, масштабах, територіальному розміщенні й організації виробництва, а також у співробітництві країн світу, загальною формою якого стає міжнарод¬ний трансфер технологій. Країни обмінюються інноваціями в процесі проведення міжнародних конференцій, семінарів, виставок. Під час обговорення та обміну думками, досвідом між науковцями інновації набувають нового змісту, більшої сили і ваги в суспільстві, охоплюють більші території та галузі науки. Виникають умови створення єдиного світового ринку науково-технічних знань і новіт¬ніх технологій (завдяки Інтернету) як нового економічного ресурсу. Слід зазначити, що в цих умовах відбулась принципова переоцінка ролі «людського чинника». Саме сучасні інноваційні зміни пов’язані з творчістю, інтелектом, знаннями, новаторством людини як основного носія інноваційних ідей. Питання та завдання для самоконтролю 1. Що таке «інноватика» як наука? 2. Дайте визначення поняттям «новація», «інновація», «нововведення», поясність їх відмінності і наведіть приклади. 3. Яка роль новацій і «нововведень» у розвитку суспільства? 4. Що таке винахід і відкриття? Чим вони відрізняються від нововведення? 5. Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад. 6. Дайте характеристику поліпшуючим інноваціям. Наведіть приклад. 7. Розкрийте сутність «життєвого циклу» інновацій. Назвіть основні етапи і характеристики життєвого циклу інновацій.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
