інші підходи до тлумачення технології [83]. Характерною ознакою останнього десятиліття є значне зрушення в інвестуванні факторів виробництва (перепідготовка кадрів, підготовка фахівців, новаторів), що є головною рушійною силою економічного зростання, бо саме цей напрям створює умови поліпшення середовища існування та розвитку технологій. Виходячи з цього, визнається той факт, що тех- нологія являє собою соціальний процес, який задовольняю- чи чи породжуючи потреби, сам змінюється під їх впливом, а саме: • змінився характер праці; • підвищилась могутність людського інтелекту; • здійснилась мікроелектронна, комп’ютерна революція; • почався бурхливий розквіт суспільної думки, усвідомлення динамічного розвитку цивілізації. Людство цікавиться філософією науково-технічної революції, техніки. З цього приводу є різні точки зору: «Техніка являє собою штучне середовище, але вона йде від природи і пов’язана з законами природи». Інша: «Існують Верховні сили Природи, які уловлюються людським розумом, але не породжується ним. Ідеї — це думки Бога». Третя точка зору: «Техніка є засіб самореалізації людства» [90]. Сучасними основними напрямами науково-технічного розвитку є: • комп’ютеризація виробництва; • удосконалення технологій, які існували раніше; • створення біотехнологій; • створення матеріалів із заданими властивостями; • розвиток штучного інтелекту; • розвиток теорії і практики менеджменту. До сучасних технологій належать: • лазерна; • плазмова; • вакуумна; • імпульсна; • обробка вибухом; • електрофізичні, електрохімічні методи обробки; • безвідходна технологія. Біотехнології — це: 1) генна інженерія (виділення гена із ДНК і вживлення його в організм чужорідної клітини); 2) інженерна ензімологія (створення ферментів для складних хімічних процесів); 3) технологічна біохімія (полімери); 4) біоінформатика; 5) гібридизаційна технологія (одержання високоспецифічних антитіл за допомогою клонування). Розвиток технологій — основна рушійна сила прогресу. Нова технологія виникає не одна, а у зв’язці з іншими, взаємодоповнюючими технологіями. Поняття «уклад» означає встановлення певного порядку чого-небудь. Технологічний уклад (ТУ) характеризується єдиним технічним рівнем складових його виробництв, пов’язаних вер- тикальними та горизонтальними потоками якісно однорідних ресурсів, які спираються на загальні ресурси кваліфікаційної робочої сили, загальний науково-технічний потенціал і певні технології [24]. Кожний технологічний уклад є самовідтворюючою цілісністю, унаслідок чого технічний розвиток економіки не може проходити інакше, ніж шляхом послідовної зміни ТУ. Життєвий цикл кожного технологічного укладу має три фази розвитку і визначається досить довгим періодом існування. За висновком дослідників науково-технічного прогресу, цей період становить 100 років [133]. Перша фаза припадає на зародження і формування нового ТУ в надрах попереднього і, спираючись на існуючий виробничий потенціал, набуває подальшого розвитку. Друга фаза пов’язана зі структурною перебудовою економіки на базі нової технології виробництва і збігається з домінуванням певного технологічного укладу. Швидкість дозрівання певного ТУ залежить від сприятливих технологічних і соціально-економічних умов середовища. Якщо існує хоча і незначний, але стійкий незалежно від цін попит на новий метод, процес, продукт, то розвиток елементів нового технологічного укладу прискорюється. Третя фаза починається «зрілістю» життєвого циклу ТУ, закінчуючись поступовим затуханням і відмиранням старіючого технологічного укладу. На рис. 1.7 наводиться життєвий цикл технологічного укладу. Рис. 1.7. Життєвий цикл технологічного укладу У сучасній теорії інноватики зміну ділових циклів прийнято пов’язувати зі зміною технологічних укладів у суспільному виробництві, на що звернув увагу М. Д. Кондратьєв, який ще у 20-ті роки, вивчаючи коливання в економіці, прийшов до висновку, що економічним змінам передували значні науково-технічні винаходи і технологічні нововведення. Довгострокове економічне зростання з технологічним розвитком пов’язували такі представники економічної науки, як К. Маркс, Й. Шумпетер, М. Калецькі і багато інших, але довгий час роль технологічних укладів ігнорувалася в економічній науці. Технологічний уклад має складну внутрішню структуру, ядром якої є сукупність базових (радикальних) технологій. Як уже зазначалось, це принципово нові технології, що створені на базі раніше не відомих законів і закономірностей, винаходів, відкриттів, які докорінно
Вы читаете Інноваційний менеджмент
