З наведених порівнянь видно, що найважливішими чинниками успіху нововведень є рівень їхньої новизни та адаптованості до споживачів, швидкість виходу на ринок та його знання. Нововведення бувають не лише успішними, а й невдалими. Особливо висока частка невдач у сфері споживчих товарів. У до-слідженнях наводяться такі дані: приблизно 80 % нових спожив-чих товарів, 30 % нових промислових продуктів і 20 % нових по-слуг приречені на невдачу [23]. Більшість аналітиків гадають, що відсоток невдалих нововведень зростатиме, бо цьому сприяють такі чинники: • скорочення життєвого циклу товарів; • зростання витрат на дослідження новацій; • глобалізація конкуренції; • збільшення сегментованості ринків; • зростання пропозицій нових товарів; • жорсткість законодавчих актів про охорону природного се-редовища і захист прав споживачів; • зменшення рентабельності торгових марок підприємств (компаній) послідовників; • зволікання з розробленням інновацій. Таким чином, невдачі — це невід’ємна частина інноваційного процесу, менеджерам необхідно постійно аналізувати причини, які ведуть до фіаско нововведень, що дасть змогу уникнути бага-тьох проблем або значно знизити ризики. Питання та завдання для самоконтролю 1. У чому полягає сутність інноваційного процесу? Чим він відрізняється від НТП? 2. Дайте характеристику стадій інноваційного процесу. 3. Яку роль відіграє наука в інноваційному процесі? 4. Яка стадія інноваційного процесу є завершальною? 5. Яким чином здійснюється взаємодія учасників іннова-ційного процесу? 6. У чому сутність наукової, науково-технічної, іннова-ційної діяльності та маркетингу в інноваційному процесі? 7. Який вплив чинить розвиток інноваційного процесу на конкурентну боротьбу на світових ринках? Наведіть приклад. 8. Опишіть особливості внутрішньоорганізаційної моделі інноваційного процесу на підприємстві. 9. Якими критеріями керується підприємство при виборі нововведення? Охарактеризуйте їх. 10. Як визначається рівень новизни інновації для фірми? 11. Які чинники впливають на успіх або провал нововве-день? Наведіть приклади. 12. Що є джерелами та причинами інноваційних ідей? 13. Які сфери аналізу, що є джерелом інноваційних ідей, виділив П. Друкер? 14. Чим визначається пріоритетне значення фундаментальної науки в розвитку інновацій? Наведіть приклади. 15. Чому наявність блискучої технологічної ідеї сама по собі ще не є гарантією успішної діяльності фірми? 16. Хто такі новатори? Чи можливо навчитись тому, як стати генієм? 17. Чи можуть інформація і знання збільшувати вартість продукту, що виготовляється з їх допомогою? 4. Класифікація інновацій та їх особливість Мало зареєструвати спостереження, врахувати результати аналізу, треба вміти їх тлумачити. А. Моруа Важливим етапом вивчення нововведень є їх класифікація за низкою певних ознак. Світ інновацій дуже різноманітний. Їх комплексний характер і багатогранність використання потребують розроблення класифікатора інновацій, який дасть змогу не тільки усвідомити їх роль у розвитку людства, а й передусім: 1. Оцінити спрямованість і ефективність інноваційного процесу. 2 Визначити перспективність майбутніх нововведень. 3. Установити проблемні зв’язки між різними типами інно-вацій. 4. Підібрати методи управління, адекватні особливостям кожного інноваційного процесу, які випливають з переважаючого типу інновацій, що утворюють ці процеси. 5. Створити економічні механізми й організаційні форми управління інноваційною діяльністю залежно від типу іннова-цій. 6. Визначити методи й форми реалізації і просування інноваційного продукту та інноваційної технології залежно від різних типів інновацій. 7. Оптимізувати організаційні форми інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури, економічні відносини в інноваційній сфері. 8. Створити стимули для активізації інноваційних процесів у галузях, регіонах і підприємствах. Типологія інновацій також дає змогу розмежувати нововведення та псевдоінновації. Крім того, класифікація інновацій за базовими ознаками та іншими характеристиками використовується під час прийняття управлінських рішень щодо інвестування нововведень. Кількість класифікаційних ознак залежить від критеріїв, використовуваних для типології інновацій. У результаті одна й та сама інновація може бути віднесена до кількох типів (рис. 4.1). Серед підходів до класифікації інновацій найпоширенішим тепер уважається розподіл їх за змістом та сферою застосування [5, 15, 45, 66, 104]. На основі цього критерію вирізняються великі групи інновацій. Рис. 4.1. Система інновацій та їх класифікація
Вы читаете Інноваційний менеджмент
