• у лівому нижньому квадранті зосереджені проекти з малою ймовірністю успіху і непривабливі для фірми — «програні справи». Таблиця 8.5 КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ УСПІШНОЇ РОЗРОБКИ ПРОДУКТОВИХ СТРАТЕГІЙ Чинники успіху розробки вдалого нововведення Чинники розробки невдалого нововведення 1. Участь вищого керівництва (під¬тримка) Відсутність підтримки вищого керівництва 2. Структурні чинники Високий потенціал дослідного підрозділу Придатність наявних технологій та обладнання Висока ефективність існуючого мар¬кетингу Розвиток системи збуту Різноманітні джерела розвитку ком¬панії Низький потенціал дослідного підрозділу Недостатність маркетингової політики Нерозвинена система збуту Відсутність потенціалу розвитку компанії 3. Орієнтація на розширення ринку Правильна сегментація ринку Ефективне дослідження ринку Своєчасний вихід на ринок Недостатньо вивчені ринки збуту Неправильна (нечітка) сегментація ринку Несвоєчасний вихід на ринок 4. Ступінь новизни продукту Низькі витрати Унікальність нововведення Переваги над конкурентами за якістю, за здійсненністю, за конструк¬цією Недостатня оригінальність продукту Високі витрати Аналіз портфеля проектів дає змогу відібрати пріоритетні і зосередити зусилля на їх розробці: підвищити конкурентоспромож¬ність проектів-«бруньок», скоротити кількість «тарілок з кашею», що часто забирають час і ресурси, які необхідно сконцентрувати на розробці проектів-«перлів». Умови виробництва нового товару, як уже зазначалось, потребують суттєвих змін у роботі фірми. Тому доцільно відповісти на такі питання: — Чи змінюються вимоги до кваліфікації робітників? — Скільки працюючих необхідно перекваліфікувати і спеці- ально підготувати? — Чи змінюються використовувані матеріали та їх постачаль¬ники? — Як змінюється технологія і яке устаткування необхідне для виробництва інновації? — Чи виникає потреба в нових конструкторських розробках (відділах)? Результатом цього аналізу є рішення про інвестування виробництва нового товару й уведення його на ринок. У табл. 8.5 наведені ключові чинники успішної розробки продуктових стратегій. 8.5. Стратегічне планування як елемент стратегічного управління та метод реалізації інноваційної стратегії Благо скрізь і всюди залежить від дотримання двох умов: 1) правильного визначення кінцевої мети; 2) знаходження відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети. Арістотель Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту стратегічне планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів. За визначенням Ф. Котлера [58], стратегічне планування — це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенціальними можливостями і шансами у сфері маркетингу. Стратегічне планування можна розглядати як систему дій і рішень, що приймаються на верхньому ієрархічному рівні управління з метою розробки стратегічного плану на певну перспективу, який містить конкретні кроки з реалізації стратегічних цілей і завдань організації. Процес стратегічного планування спирається на результати виконання попередніх стадій інноваційного менеджменту — аналізу та прогнозування інноваційного розвитку підприємства.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
