В Генуї (я) переночувала, щоб не явитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Л. Укр.).
подходить к концу — доходити кінця
Лекція в школі доходила кінця (Панч.).
пожимать руку — тиснути руку
На прощання вони міцно потиснули один одному руки (Ле).
пускаться в пляс — іти в танець
Пісню підхопили всі, пальці гармоніста побігли по ладах, ще кілька пар пішло в танець (Коп.).
покатываться со смеху — заходитися від (сліз) сміху
Катя аж заходилася із сміху (Коп.).
поколебать авторитет — порушити авторитет
Ніщо не могло порушити авторитет цієї людини (Вас.).
получать развод — брати розлуку (розлучення)
Ти, значить, зрадила мене, що хочеш розлуку брати? (Л. Укр.).
помочь в беде — зарадити лиху (лихові), запобігти горю, допомогти в біді
Коли ви любите свого сина, то вашим обов'язком є доконче зарадити якось цьому лихові (Март., Тв., 1954, 430).
попадаться на глаза — потрапляти на очі
Бугров перегортав свою записну книжку. Йому потрапила на очі коротенька адреса (Микит.).
поступаться правом — поступатися правом
Одначе, я сказав косачці, що напишу до Вас, і як Ви поступитеся своїм правом задля їх… (Мирн.).
предоставлять возможность — давати можливість
Дай же мені можливість ще раз все обміркувати, бо таке складне питання не вирішується за одну хвилину… (Шах.).
предоставлять выбор — давати можливість вибору
Степан не міг нічого вирішити, хоч йому й дали можливість вибору… (Смол.).
предоставлять слово — надавати слово
Надавав спокійно диктор слово коментаторові Галині (Панч.).
прерывать молчание — порушувати мовчання
Вони йшли мовчки. Порушив мовчання бородач (Риб.).
прерывать тишину — порушувати тишу
Весняний ранок… Все ще спить, сонячні промені зачепилися за верхівки ялин. Ніщо не порушує казкову тишу (Коб.).
привлекать (останавливать) внимание — привертати увагу
Важка чаша… цяцькована білими… амурами, завжди привертала увагу гостей (Донч., ІІІ, 1956, 43).
приводить приговор — виконувати вирок
Саме він погодився виконати вирок військового трибуналу. А знав, що це могло трапитись і з ним (Куч.).
придавать важности — надавати ваги (вагу), надавати значення
Джіафер надав йому [спектаклеві] велику вагу (Коцюб., ІІ, 1955, 136).
придавать значение — надавати вагу (значення)
Джіафер надав йому (спектаклеві) велику вагу (Коцюб.).
придавать значение — надавати значення
Семен Васильович завжди надавав величезного значення розвідці (Воронько).
придавать силы — надавати сил
Близькість людського життя відкинула геть думки Кимника, надала сили (Ів.).
придавать смелости — надавати (придавати) сміливості
Марко уважно вслухався в зауваження, нікого не перебивав, і це надавало сміливості присутнім (Коцюб.).
придавать уверенности — надавати впевненості
Гарячі промови товаришів надавали упевненості в силах (Донч.).
принимать бой — приймати бій
…І тоді тільки командир вирішив прийняти бій, відходити вже було нікуди (Гончар).
принимать вид — набирати вигляду
Плід лише тоді набирає вигляду груші, коли починається стадія дозрівання (Підр.).
