Українська народна сатира і гумор

Став дурко молодий генералом;
Загигикав, аж кров вся заграла...
Та як впав же він на помості,
Побив, потрощив собі кості.

І ШУМИТЬ, І ГУДЕ...

І шумить, і гуде,
Петлюра пана веде;
«Оцей мені панок польський
Самостійність здобуде».

Обізвавсь польський пан:
«Ласий тут земельний лан!
Ой, поділимо, Петлюро,
Цю земельку пополам».
«Що ж, ділить, так ділить», —
Симон йому бубонить:
«Здирай з хама першу шкуру,
Я на другу маю хіть».

Селянин неборак,
Як почув, що буде так, —
Схопив вила ще й рушницю,
Пригадав, що він козак.

Як сказав, так зробив:
В домовину положив
Пана-ляха та Петлюру —
І хоть би хто затужив.