Українська народна сатира і гумор

То Пілсудський свою шляхту
На раду скликає.

То не вовки-сіроманці
Виють-завивають,
То грабіжники-шуліки
В палац поспішають.

Там сова сидить лупата,
Лупає очима,
Ще й під крилом мотляється
Щербата шаблина.

Ой, злетілися шуліки
До сови в світлиці,
Злодійської варшавської
Вельможної птиці.

Посідали за столами
Та й стали гадати,
Як то нашу Україну
Швидше заклювати

Сидять собі у світлиці,
Міркують, гадають,
Та ще здобич не піймали,
А вже поділяють.

«Єзус свєнтий і Марія!» —
Каже сова гучно: —
Як підемо на Вкраїну,