Українська народна сатира і гумор

Скачуть гави по дорозі,
Лайнак розгрібають,
А супроти бідняк з попом,
Йдучи, розмовляють
Про псалтиря, про біблію,
Про святих діла.
Піп тут глянув, а вщент гава
Лайнак розгребла.
«Подивись на це творіння,
Рабе Миколаю,
Не оре воно й не сіє, —
Житницю збирає.
Правду писано в писанії»..
Піп своє товкмачить,
Мов бідняк того не чув,
Не чув і не бачить.
«Може, й правда, — бідняк мовить, —
Про давнє забудем,
А про нове, яке сталось,
Давайте обсудим:
Хто працює, тепер пишуть,
Тому хліб жувати,
А таким, як ви, панотче,
Лайнак розгрібати».

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

Взяло, як глитая за живіт.

Надів куркуль сірячок, вдає, що він біднячок.

Спродується, як куркуль перед колективізацією.

Прийшлося куркулю голоса у півня позичати.

Була в куркуля одна пісня, і ту підлабузник перейняв.

Куркуль лисом підшитий, а псом підбитий.

Радий піп і кошеня охрестити, та не несуть.

Бог остався з попом удвох, а люди їх кинули.

Доспівався піп до пустої церкви.

Дзвониться, та тільки у поповому вусі.

Бог за їдока не йде.

Попівський мішок продрався, а зашити нікому.

Стали попівські дзвони хуже дутої макітри.

Не врятує попа алілуя.

Кому сміх, а кому сльози