— Так ти душу з мене хочеш узяти?!

Та як уцуркає його по спині, так він аж крила розставив та хотів щось сказати, а дядько вдруге, та він насилу вирвався, а дядько тоді і каже сам собі:

— Прийшов з миром, а пішов з боєм.

ПОГРИЗІТЬ, БАТЮШКО

Дід Панас занедужав.

— Чи не покликати батюшку, хай помолебствує, може, полегшає, — питає баба.

- Про мене, — хрипів дід.

Пішла баба, ледве упросила батюшку. Зродився батюшка за мірку пшениці та пару гусей помирувати діда Панаса. Приїхав піп до діда, а дід у чистенькій білизні лежав на долівці. Життя його висіло на волосинці, але ще з чумацтва, з малих років, дід Панас мав примху нюхати табаку і перед мируванням ледве протягнув руку на запічок, дістав ріжок і нанюхався вволю. Та ослабли в нього руки, незугарні були сховати сліди нюхачки на вусах. В такому стані застав його піп. Почав піп приступати до нього і побачив у Панаса на вусах табак:

— Це діявольське зілля, як тобі не стидно, бога побоявся б, ти ж пам'ятай, що ти одною ногою на землі, а другою на небі, а ще вживаєш це діявольське зілля.

Дід Панас мовчав, та вмішалася в цю справу баба Секлета:

— Ой, ой, ой, наш любий батюшечко, що йому достається за це діло. Сорок років гризу його за цю табаку, погризіть ще ви, батюшко, може поможе.

НІЧНА ПРИГОДА

— Щасливе у вас юнацтво: ні з якою нечистю не маєте справи. Взимку й клуб, і театр, і кіно, і читальня. А ми ще мали справу із чортами, із відьмами. Посміхаєтесь. Так слухайте.

Ото бувало, товчешся, товчешся, як гаманюка, на поденщині до пізньої ночі, а потім кілок у руки, та й гайда.

Іду отак я одного разу, вночі по вулиці, а за мною свиня —«хрю, хрю, хрю, хрю». Пройшов одну вулицю — біжить, пройшов другу — біжить. «Та що це за бісів батько?» — думаю. Пройшов третю — біжить. Вирішив — відьма.

Зайшов я за ріг вулиці, і тільки що вона наблизилась, я її кілком як дав, то вона повернулася й хода.

Розповів я і своїй дівчині, та й батькові, коли прийшов додому, як я відьму частував.

А на ранок батько будить: «Вставай, Іване, будемо дорізати нашу свиню, бо їй хтось так розбив рило, що вона більше одного дня не виживе».

Так то буває.

ЧУДОТВОРНА ВОДА

Ой, у селі на Поділлі Дзвонять дзвони у неділю, Дзвонять дзвони, аж гудуть, Люди в церкву щось не йдуть.
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату