— Який ти добрий, який ти гарний, вороне! Як ти прекрасно співаєш! Прокаркай мені, нехай я послухаю!
Ворон вийняв хліб з рота, сховав під крило і говорить:
— Е, братіку, ця байка давно мені відома. Не підманеш.
— Я й не хочу тебе підманювати. Я тільки хотіла тобі сказати, що твоя жінка он гуляє в парку з твоїм начальником,— каже лисиця.
— Жінка?! Ах, вона ж негідниця! Ах, він негідник!!!
Ворон махнув зі злості крилами, і хліб випав з-під крила...
МОРАЛЬ: Не каркай на начальника, коли довідаєшся, що він гуляє з твоєю жінкою, бо загубиш кусок хліба.
ЗНОВУ НЕ ДОГОДИВ
Бухгалтер колгоспу сидів за столом і скаржився своїм колегам:
— Біс його знає, чи хто коли догодив жінці, а я своїй Килині не можу, хоч як стараюся. То завжди лаяла, що приходжу пізно. А оце вчора потрапив до кума на іменини. Гарненько випили — там і заночував. Додому повернувсь як ще тільки на світ благословлялося. «Ну, думаю, хоч сьогодні обійдеться без лайки: вже рано прийшов. Та де там! Мало не макогонила мене моя Килина, знову не догодив.
АВАРІЯ
Наш дідусь недобачає. Якось узяв він до рук газету, а внук баче, що дід її розглядає догори, і запитує:
— Ну що там, дідусю, нового в газеті?
— Та нічого, внучку, десь на залізниці знову аварія трапилася. Ось бачиш, у газеті паровоз догори колесами лежить.
ДВІ ЖІНКИ
Зустрілися двоє друзів і хваляться кожний своїм горем.
— Знав би ти, яку я маю кляту жінку. Дихати не дає! — говорить один.
— Ет, що там! Це не горе. А моя, як тільки я на поріг, зараз кричить: — Ану, дихни!
ТРЕБА МАТИ ТУТ І ТУТ
На станції ледве заліз до вагона студент з великим тяжким чемоданом. Студент натужився, щоб підняти і покласти свій чемодан на верхню полицю, але ніяк не осилить: важкий! Тоді підходить до нього здоровий дядя, взяв одною рукою чемодан і поклав на верхню полицю.
— Треба мати тут,— і показав на сильні свої руки. Студент промовчав...
Пройшла година. Поїзд ішов на повну швидкість. Студент підійшов до стоп-крана і, удаючи, що йому тяжко повернути ручку, натужиться, аж червоніє. «Дядя» побачив — підійшов до нього і легенько повернув ручку... поїзд став. Прибіг начальник поїзда і оштрафував «дядю». Тоді студент і каже:
— Треба мати не тільки тут (показав на м'язи рук), а й тут (показав на голову).
