ДІДУСЬ І СТИЛЯГА
— Молодий чоловіче, уступіть місце жінці,— звернувся в трамваї дідусь до огрядного парубійка з крикливим галстуком і наїжаченою чуприною.
— Я за місце заплатив і маю право їхати спокійно,— зневажливо огризнувся той.
— Вона також заплатила і має право сісти. Повагу майте!
— Хоче, хай сідає мені на коліна,— закопилив губу стиляга.
— Бачите, їй незручно. Краще я сяду, а вона — на моє місце.
Дідусь підійшов і сів парубійкові на коліна. На зупинці старий підвівся і пильно подивився на стилягу:
— На своєму віку на яких тільки тварях не їздив: на оленях, на верблюдах, на ослах. А ось на такому ослові ще не доводилось.
ДОВГІ СХОДИ
Лізе п'яний по залізничних шпалах і не може розібрати, де він.
— Господи, які довгі сходи. Уже, мабуть, на десятий поверх виліз.
ОБЕРЕЖНО, ПОФАРБОВАНО
Іде п яний вулицею, костюм на ньому новий, білий... Бачить — на стовпі вгорі наклеєний папір.
— Почитаю,— каже п'яний і лізе на стовп, читає:
— Обережно, пофарбовано!
ДУМАЄТЕ, ДОБРО
Сидить батько в чайній, п'є горілку. Заходить його малий син, кличе батька додому.
— Та іду, іду, сину, але візьми попробуй і ти цього трунку.
Син попробував горілки і аж закашлявся.
— Гірке, сину?
— Гірке, тату!
— Бач, бач,— каже батько,— яка то горкота, як то тяжко її пити, а ви з мамою думаєте, що мені тут добро, що я тут мед п'ю.
СМІЛЬЧАКИ
Іде двоє п'яних. Потрапили на залізничну колію. Аж суне поїзд.
— Звернемо? — питає один.
— Нехай він нам зверне,— відповідає другий.
І дійсно — поїзд звернув... шиї обом.
