– Крім цього, нічого особливого. Мені лише сказали, щоб я прийшла сюди для стретчинґу. М'язи й суглоби – це сфера моєї професійної діяльності. Мені не треба багато знати про суспільне становище чи характер пацієнта.
«Як і повії», – подумала вона.
– Я розумію, що ви кажете, – глибоким голосом сказав чоловік. – Але, гадаю, в моєму випадку деяке пояснення, мабуть, потрібне.
– Я слухаю.
– Люди називають мене лідером. Але свого обличчя я їм майже не показую. Більшість вірних навіть мене не бачила, хоча перебуває в нашій організації й мешкає на нашій території.
Аомаме кивнула.
– Однак вам я показую своє обличчя. Бо не можна отримати лікування в темряві або з пов'язкою на очах. Та й правила пристойності не годиться порушувати.
– Та це не лікування, – спокійно зауважила Аомаме. – Просто стретчинґ м'язів. Я не маю ліцензії на лікувальну практику. Моя робота полягає в тому, щоб, силоміць розтягуючи м'язи, якими зазвичай людина щоденно не користується або не може користуватися, запобігти занепаду фізичних сил.
Здавалось, чоловік злегка всміхнувся. Та, можливо, так їй лише ввижалося, і він тільки ледьледь ворушив лицевими м'язами.
– Я вас добре розумію, я тільки для годиться вжив слово «лікування». Можете не турбуватися. Я хотів сказати, що зараз ви бачите те, чого звичайна людина не бачила. От що я хочу, щоб ви знали.
– Мене вже там попередили, щоб я нікому не розповідала про нашу сьогоднішню зустріч, – сказала Аомаме, показуючи на двері до сусідньої кімнати. – Але вам не треба переживати. Усе, що я тут побачила й почула, залишиться при мені. На роботі я мала справу з організмом багатьох людей. Можливо, ви посідаєте в суспільстві особливе становище, та для мене ви – лише один з багатьох, які мають проблему з м'язами. Мене цікавлять тільки ваші м'язи.
– Кажуть, що в дитинстві ви належали до вірних «Братства свідків».
– Я стала вірною не за власним вибором, а лише за вихованням. А в цьому є велика відмінність.
– Це правда, – сказав чоловік. – Але від уявлень, насаджених у юному віці, людина ніколи не може відірватися.
– Хочнехоч, – погодилася Аомаме.
– Віровчення «Братства свідків» помітно відрізняється від нашого. На мою думку, релігія, яка у своєму центрі ставить ідею про кінець світу, більшою чи меншою мірою – шахрайство. Я вважаю, що в будьякому випадку кінець життя буває тільки індивідуальним. А проте «Братство свідків» – міцна релігійна організація. Її історія недовга, але багата на випробування. А кількість її вірних невпинно зростає. У неї можна багато чого навчитися.
– Та, здається, вона була з надто обмеженим кругозором. А все дрібне, мале під зовнішнім тиском може стати твердішим.
– Можливо, ви маєте рацію, – сказав чоловік і зробив паузу. – Зрештою, ми зустрілися тут зараз не для того, щоб обговорювати релігійні питання.
Аомаме мовчала.
– Я хотів би донести до вас, що в моєму організмі є багато чого особливого, – вів далі чоловік.
Сидячи у кріслі, Аомаме мовчки чекала продовження його розповіді.
– Як я вже казав, мої очі не зносять яскравого світла. Це захворювання почалося кілька років тому. До певного часу я не мав особливої проблеми із зором, а тоді вона виникла. От чому я перестав з'являтися перед людьми. Майже цілий день перебуваю в темній кімнаті.
– Проблемами зору я не займаюся, – сказала Аомаме. – Бо, як я вже казала, сфера моєї професійної діяльності – м'язи.
