– Що? – спитала Аомаме.
– Що правду видно очима й можна підтвердити фактами.
Аомаме злегка стиснула губи.
– Я не кажу, що будьяка правда є такою. А лише
– Та цього нема, – сказав чоловік.
– Чому?
– Звичайні люди не хочуть правди, яку можна підтвердити фактами. Бо в більшості випадків, як ви сказали, вона супроводжується болем. І тому майже всі люди не хочуть такої правди. Вони потребують чогось гарного й приємного, що надає хоч трохи глибшого сенсу їхньому існуванню. І саме це породжує релігію. – Чоловік кілька разів покрутив головою і вів далі: – Якщо вчення «А» надає їхньому існуванню глибокого сенсу, то він або вона вважає його правдою. Якщо ж вчення «Б» робить його або її безпомічними і мізерними, то вони вважатимуть його брехнею. Це ж абсолютно зрозуміло. Тому, якщо хтось стверджуватиме, що вчення «Б» – правда, люди його ненавидітимуть, обходитимуть мовчанкою, а в деяких випадках навіть нападатимуть на нього. Для них не має значення жодна логіка чи підтвердження фактами. Більшість людей насилу зберігає душевну рівновагу завдяки тому, що заперечує, відкидає можливість своєї безпомічності й мізерності.
– Однак людський організм, за невеликою відмінністю, всі органи безпомічні й мізерні. Хіба це не самоочевидно? – спитала Аомаме.
– Це правда, – погодився чоловік. – Будьякий організм, за невеликою відмінністю, безпомічний і мізерний, так чи інакше, розпадається і зникає. Це – безсумнівна правда. А людська душа?
– Я зазвичай не думаю про душу.
– Чому?
– Бо не маю особливої потреби.
– Цікаво, чому не маєте? Бо хіба роздуми про власну душу, незалежно від їхньої ефективності, не є для людини обов'язковою роботою?
– У мене для цього є кохання, – коротко відповіла Аомаме.
«Оййойой, що ж це я кажу? – подумала вона. – Розповідаю про кохання чоловікові, якого зараз готуюся вбити».
На чоловіковому обличчі розплилося щось схоже на усміх – так вітер жене по тихому водяному плесу жмури. В ньому знайшло свій вияв природне й дружнє почуття.
– І самого кохання вам досить?
– Саме так, досить.
– Ваше кохання спрямоване на певну особу?
– Так, – відповіла Аомаме, – на конкретного чоловіка.
– Безпомічний і мізерний організм та світле абсолютне кохання… – тихо проказав чоловік і після короткої паузи додав: – Схоже, що вам начебто не потрібна релігія.
– Можливо, не потрібна.
– Бо сама така ваша позиція – це, так би мовити, релігія.
