Пацієнт: Ви з’їхали з глузду!
Хаус: У Біблії всі зазвичай відповідають: «Так, Господи!» — а потім починають славити Його.
Пацієнт: Що ви зробили?
Хаус: Не так: що Ти зробив, Господи?
Втім, якби великий сищик Шерлок Холмс жив наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття, коли люди вже втомилися від неможливості вилучити зі свого життя блага цивілізації і досягнення науково-технічного прогресу, котрі ставлять під сумнів домінантну роль людини в життєвих процесах, він був би не менш примхливий і пихатий, ніж Грегорі Хаус.
Сищика Холмса багато хто називає бездушним. У своїй роботі він часто перетинає межі дозволеного — наприклад, ладен гамселити палицями мерців у прозекторській, аби з’ясувати, які синці можуть утворитися на тілі по смерті.
Доктор Хаус практикує приблизно те саме: він їсть, розклавши бутерброди на ліжку вмираючого; використовує прозекторську для зборів своєї команди; готовий напоювати до критичного стану пацієнта, який перебуває у тяжкому стані, аби перевірити деякі власні підозри; безсоромно наказує препарувати мертве тіло і навіть розрити свіжу могилу.
Холмс, на думку людей, котрі знають його, здатен підсипати людині отруту просто для задоволення своєї наукової цікавості: аби зрозуміти, як ця отрута впливає на організм. Але сищик навіть ладен сам при нагоді вжити таку речовину — з тією ж пізнавальною метою. Хаус перевершує свій прототип: часто експериментує з небезпечними ліками, переважно з тими, які можуть дати галюциногенний ефект. А в одній із серій Грегорі вчиняє і зовсім неймовірне. Коли у нього в оглядовій пацієнт застромлює ножа в розетку, аби від удару струмом отримати збуджуючий ефект, Хаус за першої ж слушної нагоди повторює цю дурницю!
У хвилини відпочинку сищик із Бейкер-стріт грає на скрипці. Причому коли він у гарному гуморі, скрипка народжує просто божественні звуки. Але якщо в Холмса не складається мозаїка з фактів, його скрипка починає рипіти, вищати, тужливо вити. Любить музичити і доктор Хаус. У перших сезонах ми бачили його за клавішними інструментами, а пізніше він купує собі дорогу електрогітару, приносить підсилювач у свій робочий кабінет і розважається, граючи акустичний рок.
І Шерлок Холмс, і Грегорі Хаус — сексисти. Цей термін має філософське, соціальне значення і навіть ви ко ристовується в царині клінічної психології.
Ще за життя Конан Дойла активістки феміністичного руху називали Холмса ненависником жінок. Отож оповідання про нього, особливо ранні, були кваліфіковані як такі, що принижують жіночу гідність. Насправді жінка в детективному розслідуванні, яке веде Шерлок Холмс, грає роль жертви чи мимовільної співучасниці страшного злочину або є причиною, що штовхнула чоловіка на скоєння жорстокого вбивства. Навряд чи сам Конан Дойл надавав цьому значення. Його перші оповідання про сищика з’явилися у вікторіанську епоху, коли ставлення громади до жінки і її ролі в житті суспільства було саме таким. Холмс своєю байдужістю до жіночої статі лише підкреслював це ставлення. І хоча в оповіданні «Скандал у Богемії» (
Враховуючи, що в сучасному нам і персонажам «House M. D.» суспільстві владарює політкоректність, немає нічого дивного в тому, що Грегорі Хаус — сексист. Одній зі своїх асистенток, Елісон Камерон, він прямо говорить: «Ти надто вродлива, аби працювати в лікарні». Ліза Кадді і її невдале особисте життя — взагалі постійний об’єкт його насмішок. У першій серії п’ятого сезону Хаусу випадає нагода лікувати помічницю активістки руху «Жіноча більшість», і його сарказм не знає меж.
Форман: Дзвонила Петті Мішнер із «Жіночої більшості», жіночі права…
Кадді: Ми знаємо її.
Хаус: Я з нею гуляв. Ну, не те щоб гуляв, я радше метафорично зґвалтував її наявністю у себе пеніса.
Форман: Її помічниця зовсім здуріла. Зірвала з себе одяг на зібранні бізнесменів.
Хаус: Вона або зламалася, або ж нарешті збагнула, що еволюція призначила її для збудження чоловіків, а не для кастрування.