втілення нечистої сили, і володар вод та підземного вогню, і постійний казковий супротивник лицаря.У міфах багатьох народів змій бере участь у творенні світу. При цьому або він сам є творцем-деміургом, або ж світ з'являється за його посередництвом. За індійським міфом, Землю підтримує тисячоголовий змій Шеша, цар плазунів та нагів. На його кільцях посеред світового океану спить бог Вішну. Тут варто згадати і спільний для багатьох народів міф про світове яйце, яке тримається на зміїних кільцях. Типовими прикладами з мотивом світотворення є міфи про вбивство дракона (змія або потворного велетня, чи взагалі якоїсь химерної істоти), що символізує перемогу сил порядку над хаотичним началом, світовим злом.Це єгипетський дракон Апопіс, постійний ворог сонячного божества Ра, який щоночі випиває воду підземного Нілу. За одним із варіантів міфу, Ра, перетворившись на рудого кота, відрізав змію голову. У грецькій міфології місце Апопіса посів дракон Піфон, знищений за допомогою золотих стріл Аполлона. Аналогічним є сюжет давньоіндійської міфології про драконоподібного демона Врітру, супротивника бога Індри, володаря дев'яноста фортець, зруйнованих богом. Врітра затримує воду й мешкає в похмурій горі серед води. Звільнення вод сприймається як акт упорядкування всесвіту:"Ріки говорять: русло вирив нам Індра, він, що має в руці блискавицю; він забрав, убив Врітру, який затримав води. Могутністю та силою вбив Врітру, ти випустив ріки, що їх проковтнув дракон. Індра вбив того, що затримував ріки, Врітру".Один із найдавніших японських міфів про змієборство розповідає про перемогу героя Сусаноо над восьмихвостим та восьмиго- ловим велетенським змієм Ямата-но Ороті, який з'їв сімох дочок двох перших людей Асінадзуті та Тенадзуті. Сусаноо звів навколо будинку подружжя стіну з вісьмома брамами, в кожній із яких поставив по діжці з рисовою горілкою саке. Прилетівши за останньою своєю жертвою, змій спочатку випив саке, після чого Сусаноо розрубав тіло смертельно п'яної потвори на кілька частин так, що води річок стали кривавими. За аккадською міфологією, небо та земля з'явилися в результаті розтину навпіл тіла семиголової драконихи Тіамат — уособлення первісного хаосу.Можливо, давньоруські билинні сюжети на цю ж тему, так само, як і християнізовані легенди про Кожум'яку, Юрія-Змієборця та ін., є трансформацією первісних міфів творення. Сюди ж можуть належати й казки, в яких разом зі смертю дракона руйнується його царство чи палац, що знаменує перемогу світла над темрявою, добра над злом, космосу на хаосом.Інше забарвлення мають ті міфи, в яких із частин тіла драконо- подібної істоти постають ті чи інші елементи всесвіту, живі істоти або певні речі. Наприклад, у монгольському міфі про Гесера, Що належить до групи космогонічних, із частин тіла вбитого ге
роєм чудовиська виникло сім зірок Плеяди. За одним із варіантів ведійського космогонічного міфу, творення світу відбувалося з частин принесеного в жертву коня — постійного замінника змія у фольклорних творах:
Св Юоій
"Ом! Справді вранішня зоря — це голова жертовного коня, сонце — його око, вітер — його дихання, його розкрита паща — це вогонь Вайшванара; рік — це тіло жертовного коня, небо — його спина, повітряний простір — його черево, земля— його пах, сторони світу — його боки, проміжні сторони— його ребра, пори року — його члени, місяці й половини місяців — його зчленування,дні й Н 0 4 і Й°Г° Н0ГИ^> ЗірКИ— його кістки, хмари — його м'ясо; їжа в його шлунку — цепісок, ріки — його жили, печінка й легені — гори, трави й дерева — його волосся, сонце, що сходить, — його передня половина, що заходить, — його задня половина. Коли він вискалює пащу — блискає блискавка; коли він здригається — гримить грім; коли він випускає сечу, ллється дощ...".Відгомін того самого бачимо в українських казках, коли кров убитого дракона перетворюється на річку, або коли герої, втікаючи від змія, кидають на шляху чарівні речі, здобуті у змієвому ж царстві, — гребінь, рушник, пасок, які перетворюються на ліс, море, гору тощо.Давні люди по-різному уявляли світ. Однією з уявних моделей є так зване світове древо. Його крона — це небесна сфера, стовбур — земний світ, коріння — підземні глибини. Змій зазвичай гніздиться під коренем і представляє підземний світ. Ось як сказано про це в замовлянні: "Розлилося синє море. На цьому морі стоїть дуб: під тим дубом лежить змія неусипущая...".
Місце змія на світовому древі може змінюватися. Змій може перебувати при корені, на верхівці або серед стовбура. У замовлянні від зубного болю сказано:"Пресвятая Богородиця, просим собі в поміч. На Осіянськім морі стоїть дуб, а в тім дубі — Яруслав Лазуревич. Яруслав Лазу- ревич, не будеш ти свого щду збирати, із жовтої кості зуба вині- мати — польової, медової, трав'яної, болотяної — поб'є тебе день Середа. Амінь".У казці "Семиліток" змій-супротивник героя мешкає в лісовому гнізді на двадцятьох дубах. Схоже місце змії бачимо і в замовляннях: "У полі — золота груша, на золотій груші — золоте гніздечко, у золотім гніздечку — гадюка-шевелюха, цариця..."; "На морі, на окіяні, на річці на Ордані — дуб золотокорий, а в тім дубі три гнізді, цар Савул, і цариця Олена, і царенко...".Є фольклорні тексти, в яких змій перетворюється на дерево з отруйними плодами або повертається до лісу й обкручується навколо стовбура чи куща. Біблійний епізод про
