Паладій. Нам треба уважніше приглядатися до степових могил.
— У тому є рація, — погодився Фанерон. Сьогодні балакучий супутник радше втомлював його, аніж розважав. Але тут балакун казав правду. Могили випромінювали Силу.
Уже третю добу вони ретельно уникали містечок і сіл. Майстер Зброї попередив своїх братів з Ордену, що шляхи стали небезпечнішими, а старости підозрюють у всіх мандрівних людях шпигунів і харцизів. Якщо ще місяць-два тому спільна війна поляків і росіян проти турків робила усіх християн ледь не кревними братами, то тепер нові підозри та незгоди розгорілися поміж католиками і східнообрядцями.
Посланці Храму спішилися біля брил степового поховання. «Тут, — прийняв Янгель рішення про зупинку, — у місці безлюдному і тихому, буде зручно дати собі й коням відпочинок». Їхні волохаті татарські коники невдовзі дійсно знайшли потічок під вербами і галявину з високотрав'ям.
— Свята Інквізиція, знищуючи відьом в Абендланді[56], в останні два століття пригасила буяння могутньої жіночої сили, через яку на Заході діяли Хаос і Батько Хаосу, — сказав Фанерон, погладжуючи ще теплий після літнього дня бік велетенської брили. — А в цій землі первісна жіноча сила квітне всіма барвами Деметри й Афродіти. Це земля амазонок, земля Великої Богині, владу якої не здатні захитати тутешні чоловіки і тутешнє священство.
— Тутешні чоловіки такі нікчемні?
— Ні, добрий брате, вони далеко не нікчемні, але в степових чаклунських ковенах чоловіки завжди розділені й розсварені, а відьми — навпаки. Богиня пильнує джерело своєї влади. Окрім того, саме жінка народжує нове життя. Для примітивних племен Сходу це надзвичайно важливо. Жінки захищають таємницю нового життя від войовничих чоловіків- смертоносців магією Богині. Навіть східне християнство, якщо добре поміркувати, несе на собі печатку Богині й має нахил до софійної жіночності. Воно молитовно більш віддане Софії-Премудрості й Богородиці, аніж чоловічому первню Єдиного. Хіба ви, добрий брате, не бачили, скільки в будинках східнообрядців ікон Мадонни? У десятки разів більше, аніж зображень Творця і Сина Його Єдиносущного.
— Значить, месіре, тепер ми із вами протистоїмо Великій Богині?
— Протистоїмо? Аж ніяк. Це було б, по-перше, грубим спрощенням і, по-друге, невиправданим перебільшенням, добрий брате. Адже хто ми з вами такі, щоби протистояти Богині? Нехай врятує нас Єдиний від такого смертельного й безнадійного протистояння! До речі, Великий Архітектор Всесвіту сам має жіноче втілення своєї могутності. До того ж це втілення зриме, у якому присутня первородна Божа Слава.
— Ви, месіре, кажете про талмудичну Шехіну[57]?
— Я лише висловлюю деякі припущення. Нам достеменно невідомо, звідки прийшла у наш світ Богиня, Велика Матір Степів. Кажуть, що на зірках Оріона в надпрадавні часи відбулася вирішальна баталія між арміями Архангела Михаїла і Люципера. Сили зла зазнали поразки, але окремі архидемони вціліли і сховалися у диких куточках Всесвіту.
— То наша земна куля — дикий куточок?
— Просвітлені маги казали, що наш світ не є видатним перехрестям у Геометрії Універсуму. Цю сумну мудрість Орден успадкував за часів Хрестових походів від премудрих східних старців, що вміли читати старі єгипетські трактати і тлумачити карти Таро за таблицями фараонів. Можливо, Богиня є одною з недобитих воїтельок того Люциперова війська. Недарма ж вона була верховною Богинею кровожерливих амазонок і скажених у любощах жінок древньої Меотіди[58].
Брат Янгель почухав лисіючу голову. Він вже три тижні подорожував з Фанероном, але в кожній наступній розмові Паладин Храму відкривав перед ним нові горизонти знань, ширші й кольоровіші за ті, до котрих він звик, перечитуючи літописи Ордену, книги церковних авторитетів. Янгелеві здалося, що саме сьогодні месір Фанерон, як ніколи, схильний до відвертості. Брат Янгель набрався хоробрості й запитав:
— Дозвольте, месіре, а як ви думаєте, чому могутній і непереможний Майстер Зброї закликав нас із вами на допомогу?
— Я відповім вам, брате, на рівні свого розуміння, адже справжні думки Майстра недосяжні для таких, як ми з вами, — після хвилинного мовчання відповів Паладин Храму. — Майстер Зброї Ордену, безперечно, наймогутніший з могутніх воїнів сущого, але в цих степах, переповнених чаклунами й несвідомими рабами чаклунських ковенів, він опинився в ролі такої собі «свічки в мурашнику». Ви коли-небудь бачили, брате, що відбувається, коли встромити запалену свічку в лісовий мурашник?
