АСТРОЛОГУ нього палка потреба,у нього жадання слізне:окраєць нічного небапіймати у фокус лінзи…Бо він живе на горищі,а там сутерени вищі:у сутінках — мерехтінняі сонце межує з тінню.Він дивиться тільки вгору,і небо лоскочуть вії,коли в полудневу порувід кухні смаженим віє.Над містом літають птахи,а поруч із ними «ахи»,коли роззявлять на площіголодні роти бідолахи.Земля собі пілігримить,кружляє собі й кружляє,а хтось нові пелеринина осінь собі замовляє —а він живе на горищі(там зимно, там вітер свище),але насправді з горищанебесна ковбаня ближча.У нього маєтків немає —згори в декольте заглядає,а в місті вічність минаєне так, як він загадає.(Балконне крило ажурней сентиментальне, мов танґо,обжив бароковий янгол —створіння пухке й безжурне).