полю.
781] Тим–то на повозі він і тепер на війну поспішає.
782] Поміж найпершими видно і зростом величного Турна,
783] Як він красується зброєю й всіх переріс головою.
784] В нього високий шолом із гребнем потрійним і чубом,
785] Зверху ж Хімера, що зяє із пащі вогнем, наче Етна.
786] Тим вона більш гримотить і полум'ям грізним жахає,
787] Чим од пролитої крові палає завзятіше битва.
788] Щит же гладенький Іо золота прикрасила, піднявши
789] Високо роги, вже шерстю покрита, вже зовсім телиця,—
790] Образ величний, і Аргус там, дівчини страж, і старенький
791] Батько Інах[272], що ріку проливає з різьбленої урни.
792] Ратників хмара за ним виступає, по цілому полю
793] Тиснеться військо, укрите щитами; й аргійське юнацтво,
794] Є і аврунків громада, й рутули, й старії сікани,
795] Тут і сакранські ряди, і з Лабіка мальована зброя;
796] Й ті, що посіли твої, Тіберіне, луги і Нуміка
797] Берег святий, ті, що крають рутульські верхи лемешами
798] Й пагір Кіркейських простори, й мужі з тих лугів, що над ними
799] Анксур Юпітер владар, і Феронія в гаї зеленім
800] Радо живе, й відтіля, де чорні свої розливає
801] Багна Сатура, і звідти, де Уфенса хвилі холодні
802] Шляху шукають в найглибших долинах і в море впадають.
803] Крім цих усіх прибула ще із племені вольсків Камілла,
804] Вершників рать привела вона й міддю блискучі загони.
805] От войовниця! Ані до ткання–бо у неї не звикли
806] Руки жіночі, ані до куделі Мінерви, натомість
807] Дівчина добре уміла терпіти тяжкі невигоди
808] В битвах жорстоких і навіть з вітрами іти в перегони.
809] Легко по нивах, над засівом повним, верхом понад зелень
810] Бігла, і ніжного колосу в бігу вона не ламала.
811] Чи у відкритому морі, ступивши на хвилі високі,
812] Вільно по них пролітала і стіп собі в них не мочила.
813] В подиві молодь і юрби жіноцтва навкруг надбігають
814] З хат і полів і дивляться, як вона йде, аж роти всі
815] Пороззявляли, як пурпур цариці вкриває їй плечі,
816] Фібула[273] з золота коси скріпляє, як носить лікійський
817] Свій сагайдак вона й мирт із загостреним вістрям пастуший[274].
КНИГА ВОСЬМА
Турн піднімає на війну весь Лацій і посилає в Аргіріпу просити допомоги в Діомеда. З другого боку, бог ріки Тібру Тіберін у сні спонукає Енея укласти угоду з аркадським царем Евандром, що заснував на Палатинському пагорбі місто Пал– лантей. Евандр гостинно приймає Енея, обіцяє йому допомогу, запрошує взяти участь у святкуванні на честь Геркулеса, знайомить його з околицями. Тим часом Вулкан, чоловік Венери, на її прохання кує зброю її синові. Евандр пропонує Енеєві
