гори
608] Тіні лягатимуть, зоряні пастиме небо отари,—
609] Честь твоя й слава назавжди лишиться й ім'я твоє вічно
610] Житиме, хоч би й який мене край не покликав». З цим словом
611] Іліонею правицю простяг він, а ліву Сергесту,
612] Потім і іншим — Клоантові мужньому й мужньому Гію.
613] Виглядом мужа цього, його долею вражена дуже,
614] В відповідь так сідонська Дідона йому говорила:
615] «Сину богині, яка це біда по злигоднях на тебе
616] Так напосілась? І що це за сила на берег безмежний
617] Пхнула тебе? Чи не той ти Еней, що його породила
618] Мати Венера Анхісу дарданському в краї фрігійськім,
619] Де Сімоент протікає? Я тямлю, як Тевкра прогнали
620] З рідного краюча він до Сідона прибув і нового
621] Царства шукав з допомогою Бела. Бел же, мій батько,
622] Кіпр зруйнував плодоносний і взяв під свою його владу.
623] З того–бо часу почавши, я знаю вже справи троянські,
624] Знаю й ім'я твоє я, і царів пеласгійських я знаю.
625] Навіть і в ворога тевкрів ім'я похвалами повите,
626] И корінь виводить він свій із старого тевкрійського роду.
627] Отже, рушайте, молодці, і в нашу оселю заходьте.
628] Гнала й мене також доля подібна й по всяких пригодах
629] Врешті притулок надать мені в цій побажала країні:
630] Горя сама я зазнала, тож вмію в біді помагати».
631] Так промовляє, і в царські палати заводить Енея,
632] І оголошує разом у храмах богам вшанування.
633] Та одночасно також не забула послати на берег
634] Товаришам його двадцять волів, сто щетинястих вепрів,
635] Сотню ягнят із жирними їх матерями — дарунок
636] В день цей веселий.
637] Враз тоді з царською величчю всю починають оселю
638] Приготовляти, лаштують бенкет усередині дому,
639] Гарно мережані, пурпуром вишиті скатерті стелять,
640] Повно срібла на столах, у різьбі золотій мальовничо
641] Подвиги предків хоробрих зображені рядом предовгим,
642] Вчинені ними од самих початків старезного роду.
643] Тут же Еней (бо батьківське серце спокою не має)
644] Вислав швидкого Ахата до суден, щоб той повідомив
645] Сина Асканія, що тут зайшло, і привів його в місто;
646] (Син–бо Асканій не сходив із серця люб'язного батька).
647] Крім того, дати дарунки велить, які вирвав з руїни
648] Трої, плащ золотом шитий (були й візерунки на ньому),
649] Теж і намітку, гаптовану краєм в узори аканту,
650] Барви шафрану,— Єлени аргівської стрій це, що з дому
651] Винесла, як в незаконнім подружжі з Мікен до Пергаму
652] Їхала, дар це чудовий від матері Леди. Крім того,
653] Берло, яке Іліона носила, Пріамова старша
654] Донька, й намисто на шию із перлів, до того — подвійний
655] З золота і самоцвітів вінок. Щоб усе це найшвидше
656] Виконать, вибрався зараз Ахат у дорогу до