ж
706] Страви на стіл подавали й вино наливали у чари.
707] Через пороги веселі й тірійців не менше зійшлося,—
708] Їх запросили на ложа узорні. Дарами Енея
709] Дуже милуються всі. Іулом милуються вельми,
710] Поломенистою бога подобою, вдаваним словом.
711] Плащ розглядають усі й покривало у жовтих акантах.
712] А фінікійка нещасна, призначена вже на загибель,
713] Ще надивитися досить не може, горить в огляданні,
714] Хлопцем, дарами розчулена дуже. Він же, Енея
715] Міцно обнявши, на шиї повиснув і лиш заспокоїв
716] Мнимого батька гарячу любов, перейшов до цариці.
717] Та ж і очима, і серцем уся уже в ньому і ніжно
718] Тисне до лона; не знає Дідона, який–то до неї
719] Бог пригорнувся, нещасної. Він же усе пам'ятає,
720] Що ацідальська матуся казала, й поволі береться
721] І Там ять Сіхея затерти, й нове прищепити кохання,
722] В серце, погасле давно, забуте чуття повернути.
723] Щойно притих той бенкет, із столів почали прибирати,
724] Й ставить кратери великі, і вина вінчати вінками.
725] Гомін пішов по палаті, в просторих світлицях лунає,
726] З стелі злотистої сяють вогнем уже лампи висячі,
727] Полум'я факелів темряву ночі долає. Цариця
728] Каже подати важкий, з самоцвітами, з золота келих
729] І наповняє вином. З того келиха Бел пив найперший,
730] Потім і інші за звичаєм. Змовкли усі у господі.
731] Кажуть: «Юпітере, ти встановив ці гостинні закони,—
732] День цей хай буде щасливий тірійцям і з Трої прибулим;
733] Хай пам'ятають про нього і наші потомки. Ласкавий,
734] Вакху, нам будь ти, веселощів батьку, й ти, добра Юноно;
735] Ви ж у любові, тірійці, усе товариство вітайте».
736] Мовила так, і плинну на стіл одливає пожертву,
737] й вінець, до келиха злегка лише доторкнувшись устами,
738] Передала із припрошенням Бітію. Щиро той випив
739] Пінне вино одним духом до дна золотого. По ньому
740] Інші вельможі. На золотострунній кіфарі Іопас
741] Грав[32], кучерявий, пісень, що в Атланта могутнього вивчивсь.
742] Оповідав він про місяця зміни і тьмарення сонця,
743] Звідки і люди, й тварини, і зливи, і полум'я звідки.
744] Звідки Арктур, і сльотливі Гіади, й Тріони подвійні;
745] Оповідав, чому сонце так взимку спішить в океані
746] Зникнуть, яка перешкода затримує ночі ліниві.
747] Плещуть завзято в долоні тірійці, за ними й троянці.
748] А безталанна Дідона проводить всю ніч у розмовах
749] Різноманітних, без краю впиваючись плином кохання.
750] Дуже цікавить її і Пріамова доля, і доля
751] Гектора, й зброя, з якою прибув син Аврори[33] могутній,
752] Коні які в Діомеда були, який ростом Ахілл був.
753] Мовить нарешті: «Скажи нам з початку найпершого, гостю,
754] Все про підступних данайців, скажи про троянську
