власну компанію. Схоже, сьогодні кожен хоче мати найсучасніший дизайн для Мережі. Попит на мистецтво просто шалений!
Керен креслить пальцями в повітрі кола, і на їхньому місці з’являється кілька її анімаційних робіт.
- Ось деякі з моїх останніх творінь, - гордо каже вона.
- Знаєш, я інженер, - відказуєте ви, - і весь час працюю з роботами. Деякі з них доволі тямущі, але навіть вони можуть іноді втнути дурницю. А як у твоїй сфері? Роботи не відбирають у тебе хліб?
- Зовсім ні, - запевняє Керен. Вона працює суто з творчими людьми, бо найважливіше в її роботі - це уява; цього не мають навіть найдосконаліші роботи.
- Можливо, я старомодна, але в моїй сфері роботів використовують тільки щоб робити копії або для секретарських функцій, - каже вона гордо. - Хотіла б я побачити, як роботи навчаться робити щось справді оригінальне - вигадувати анекдоти, писати романи або складати симфонії.
Досі такого не бувало, але в майбутньому - хтозна, думаєте ви.
Доки Керен говорить, у вас раптом виникає запитання. Скільки їй років? Оскільки процес старіння почали сповільнювати медичним способом багато років тому, сьогодні складно визначити з вигляду людини, скільки їй років. На веб-сайті Керен її вік не зазначений. А виглядає вона років на двадцять п’ять, не більше.
Провівши Керен додому, ви знічев’я починаєте мріяти. Цікаво, як би це було - жити з такою людиною, як вона? Провести з нею всю решту життя? Але щось вас непокоїть. Щось муляє вас цілий день.
Ви повертаєтесь обличчям до настінного екрану й кажете:
- Моллі, виклич, будь ласка, доктора Брауна. - Раптом вас огортає вдячність за те, що роботизовані лікарі завжди відразу з’являються на виклик - у будь-який час дня чи ночі. І ніколи не нарікають і не скиглять. Вони на це не запрограмовані.
На екрані вмить з’являється доктор Браун.
- Тебе щось непокоїть, синку? — з батьківською турботою запитує він.
- Я хочу запитати тебе про щось, що останнім часом не дає мені спокою.
- Що ж це таке?
- Лікарю, скільки, на твою думку, я проживу?
Ти маєш на увазі, яка твоя середня тривалість життя? Насправді нам це не відомо. Згідно з документами, тобі сімдесят два роки, але біологічно стан твоїх органів відповідає радше тридцятирічному вікові. Ти належиш до першого покоління, яке перепрограмували на генетичному рівні на довше життя. Ти вирішив зупинити старіння приблизно в тридцятирічному віці. З твого покоління ще мало хто вмер, тож ми просто не маємо даних для опрацювання. Немає способу визначити, скільки ти проживеш.
- То ти думаєш, що я житиму вічно? - запитуєте ви.
