неї цілком безпечна.
- Знаєш, Керен, - кажете ви, — в дитинстві я завжди хотів полетіти в космос. Я мріяв стати астронавтом. Але одного разу я уявив, як воно - сидіти поверх мільйонів галонів леткого ракетного палива, яке може вибухнути від найменшої іскри. Тоді моє завзяття до космічних польотів трохи зменшилось. Але космічний ліфт — це зовсім інше. Чисто, безпечно, жодних сюрпризів. Ось так треба їздити в космос.
Ви з Керен заходите в ліфт і бачите, як оператор натискає на щось схоже на кнопку “догори”. Ви вже майже готові побачити відділ жіночої білизни, що в супермаркетах зазвичай розташований на верхніх поверхах. Натомість же ви відчуваєте, як ліфт злітає вгору, поступово набираючи швидкість. На табло з’являються цифри: 10 миль, 20 миль, 30 миль...
Ви бачите, як вид ззовні змінюється - щосекунди. Зараз ви ще дивитесь на пухнасті хмари. А вже за мить небо з синього стає пурпуровим, потім чорним - і ось нарешті вас зусібіч оточують зірки у всій своїй неповторній величі. Ви починаєте розрізняти вдалині знайомі сузір’я - такими ви їх іще ніколи не бачили. Зірки не мерехтять, як здається з Землі, а яскраво світяться - як світилися впродовж мільярдів років.
Ліфт поволі зупиняється - приблизно за 100 миль від поверхні Землі. З космосу вам відкривається приголомшлива картина, яку раніше ви бачили хіба що на фотографіях.
Дивлячись униз, ви раптом бачите Землю в абсолютно новому світлі. Ви бачите океани, континенти й вогні мегаполісів, які видно навіть із космосу.
Звідси Земля здається такою урочисто-спокійною, що важко повірити, що колись люди воювали й проливали кров через якісь дурні державні кордони. Держави наразі ще існують, але сьогодні вони здаються чудернацькими старомодними утвореннями і вже не мають великого значення - в епоху миттєвої і повсюдної комунікації.
Керен схиляє голову вам на плече - і ви раптом усвідомлюєте, що в цей час народжується нова планетарна цивілізація. І ваша дитина буде в числі перших громадян цієї нової цивілізації.
І тоді ви витягаєте з кишені стару потерту книжку й читаєте Керен слова людини, що померла понад 100 років тому. Вони нагадують вам про ті перешкоди, що їх мусить здолати людство, аби стати планетарною цивілізацією.
Магатма Ґанді колись написав:
Керен схиляє голову вам на плече - і ви раптом усвідомлюєте, що в цей час народжується нова планетарна цивілізація. І ваша дитина буде в числі перших громадян цієї нової цивілізації.
І тоді ви витягаєте з кишені стару потерту книжку й читаєте Керен слова людини, що померла понад 100 років тому. Вони нагадують вам про ті перешкоди, що їх мусить здолати людство, аби стати планетарною цивілізацією.
Магатма Ґанді колись написав:
