— У мене за спиною дерево, — здивовано говорила Сюзан. — Бачите? А звідтам пробивається світло.
— Справді, — сказав Пітер. — Гляньте туди... і туди. Скрізь дерева. А під ногами — сніг! Г ей, якщо я зрозумів, ми таки потрапили до лісу Люсі.
Тепер жодного сумніву у цьому не було. Четверо дітей стояли, кліпаючи очима від несподіваного денного світла. Тут була зима. Позаду висіли шуби, а попереду перед дітьми немов завмерли дерева, геть накриті снігом.
Пітер рвучко обернувся до Люсі.
— Вибач, що я тобі не вірив, — сказав він. — Вибач. Ось моя рука: мир?
— Мир, — відповіла Люсі і вони потиснули одне одному руку.
— Так, — промовила Сюзан, — і що нам робити далі?
— Що робити? — перепитав Пітер. — Як що? Іти в ліс, що ж іще?
— Ух, — сказала Сюзан, притупуючи ногами, — а тут холодно. Як гадаєте, може, варто вдягнути шубки?
— Але ж вони не наші, — завагався Пітер.
— Я впевнена, що ніхто нас не сваритиме, — сказала Сюзан. — Ми ж не винесемо їх із дому, ба навіть не будемо витягувати зі шафи.
— Я й не подумав про це, Сю, — сказав Пітер. — Звичайно, в такому разі можна взяти. Ніхто не скаже тобі, що ти поцупила шубу, якщо вона висітиме в шафі. Та й уся ця країна, напевно, міститься у шафі.
Те, що запропонувала Сюзан, було дуже доречним, отож діти відразу повбиралися. Шуби були завеликі і сягали аж до п'ят, відтак скидалися радше на королівські мантії. Зате усім стало набагато тепліше. Ну а ще, розглядаючи один одного, вони подумали, що тепер їхні строї більше пасують до місця, де вони ото опинилися.
— Ми можемо бавитися у дослідників Арктики, — сказала Люсі.
— Тут і без забави усе таке цікаве, — відповів Пітер і перший рушив углиб лісу На небі зібралися важкі темні хмари: здавалося, ось-ось почнеться хурделиця.
— Слухайте, — раптом озвався Едмунд, — аби вийти до ліхтаря, треба взяти трохи ліворуч.
Едмундові-бо на цей момент геть вилетіло з голови: він же мав удавати, буцім ніколи не бував у цьому лісі! І не встиг він ще й доказати до кінця, як зрозумів, що спалився. Всі стали
мов укопані і вражено видивились на нього. Пітер присвиснув.
— Значить, ти справді тут був, — сказав він. — Лю говорила, що зустріла тебе тут, а ти зробив з неї брехунку.
