— А люди поженуться за нами і знову
приведуть сюди,— додав чоловік.
108
— Гм! — Мауглі замислено водив кінчиком
ножа по долоні.— Досі я не бажав зла нікому з
мешканців села. Вони не переслідуватимуть
вас. Іще трохи — і їм буде про що клопотатися.
Ага! — він прислухався до крику і біганини за
дверима.— Балдео вже тут!
— Його послали вранці вбити тебе,— схви-
льовано мовила жінка.— Хіба ти його не
зустрів?
— Я... ми зустрічали його. Йому є про що по-
гомоніти. А за цей час можна встигнути багато.
Та спочатку довідаємося, чого вони хочуть.
Подумайте гарненько, куди вам краще втекти, і
скажете мені, коли я повернуся.
Він стрибнув у вікно і покрадьки дістався
дерева, де зібралася галаслива юрба.
Балдео кашляв і стогнав, лежачи на землі. А
решта обступила його і розпитувала. Волосся в
старого мисливця розкуйовдилося, руки й ноги
були подряпані, він ледве язиком володав, але
чудово розумів значущість своєї ролі. Він по-
прохав води, потім почав робити темні й заплу-
тані натяки про перевертнів, відьомський
