Багіра каже правду: людина зрештою повертає-
ться знову до людей.
— Може, й так,— похмуро зауважив Мауглі.—
Та тільки зараз мені не до того. Зачекай тут,
але на очі жінці не показуйся.
— Ти ніколи мене не боявся,— втішено крут-
нула хвостом Мати Вовчиця і зникла в високій
траві.
Мауглі стрибнув у вікно і весело сказав:
— Ну, як ви тут? Балдео править теревені, а
всі розвісили вуха. Але тільки він скінчить,
натовп неодмінно посуне сюди з Червоною Кві-
ткою і вони спалять вас! То як? Що ви
надумали?
— Ми порадилися вдвох,— сказала Мессуа.—
110
До Канхівари тридцять миль звідси. Якщо ді-
станемося туди сьогодні, будемо живі, а ні — то
загинемо.
— Ви лишитеся живі. Жодна душа сьогодні не
вийде за ворота. Але що він робить?
Чоловік Мессуа, стоячи рачки, копав землю в
кутку.
Там у нього сховані гроші,— пояснила жінка.
— Більше ми нічого не можемо взяти з собою.
Ага! Це ті кружальця, що переходять із рук в
