чи ні. Поглянь на мої руки! — він випростав їх
перед собою.— Якщо ти, бува, потрапиш у
пастку, я зможу сплатити свій борг і тобі, і Багі-
рі, і Балу. Вдалого вам полювання, вчителі мої!
— Гарно сказано! — розчулено пробурмотів
Балу.
Удав поклав на хвильку свою голову на плече
Мауглі.
48
— Хоробре серце і поштиві слова,— сказав
він.— Вони тебе далеко поведуть у Джунглях. А
тепер іди звідси хутчіше разом зі своїми друзя-
ми. Скоро зійде місяць, і тобі не годиться бачи-
ти те, що буде тут.
Місяць сідав за пагорб, і перелякані мавпи,
що тулилися до стін башти, були схожі на
порвану торочку, що коливалася на вітрі. Балу
пішов до водоймища напитися, а Багіра вили-
зувала своє хутро, коли на середину тераси ви-
повз Каа. Він лунко ляснув щелепами, і всі
мавпи витріщилися на нього.
— Місяць заходить,— сказав він.— Чи добре
вам видно, чи вдосталь світла?
Від стін долинув стогін, як шерех вітру у
верховітті:
