розбив, щоб порятувати тебе, так само як і мої
вуха, боки і лапи, а також плечі і шия Балу
пошматовані через тебе.
— Це дрібниці,— промимрив ласкаво Балу.—
Зате дитина буде з нами!
— Авжеж, він нам дорого дістався: ціною ран,
шерсті, а ще ми пожертвували часом, вдалим
полюванням і навіть нашою честю. Адже мені,
чорній пантері, довелося гнути спину перед
Каа, і ми, мов малі пташенята, мало не з'їхали з
глузду, зачаровані його Танком Голоду. Ось ба-
51
чиш тепер, що вийшло із твоїх забавок з
Бандар-Логами!
— Так, усе це правда,— погодився Мауглі
засмучено.— Я поганий ваш вихованець, і в жи-
воті мені незатишно.
— Уф! А що говорить Закон Джунглів, Балу?
Балу зовсім не хотілося нових неприємностей
для Мауглі, але з Законом не жартують, отож
він пробурчав:
— Каяття не рятує від кари. Але ж не забувай,
Багіро, що він іще малий!
— Не забуду! Він накоїв лиха, і його треба
відлупцювати. Що скажеш, Мауглі?
