— Нічого! Я винен. А ви обоє поранені. Кара
буде справедливою.
Багіра дала йому кілька стусанів (на її думку,
зовсім легеньких), але для малого це був
добрий прочухан.
— А тепер, хлопче, стрибай мені на спину і
гайда додому! — сказала Багіра, коли все було
скінчено.
Мауглі охоче скочив на спину Багірі. Гарні
звичаї Джунглів: покарали — і одразу ж забули
про твій поганий вчинок. Він навіть не прокину-
вся, коли його принесли до рідної печери і
поклали під бік Матері Вовчиці.
52
«ТИГР! ТИГР!»
Після бійки на Скелі Ради Мауглі зник із
вовчого лігва — він подався вниз, до зораних
полів, де жили селяни. Але не лишився там —
Джунглі були надто близько, а він мав
принаймні одного лютого ворога. Отож він побіг
далі, тримаючись видолинка, аж поки не опини-
вся у зовсім незнайомому місці. Тут починалася
широка скеляста рівнина, порізана ярками.
Неподалік розташувалося сільце, а з другого
боку густі хащі підковою огинали вигін і зразу
обривалися, наче зрізані серпом. На рівнині
